• запишний

    1. Який стосується Запишного, пов’язаний із ним (назва села, місцевості тощо).

    2. Який стосується Запишного, пов’язаний із ним (прізвище).

  • запишнений

    1. (Про людину) Такий, що має запис (у списках, реєстрах тощо); зареєстрований, внесений до офіційних документів.

    2. (Про об’єкт чи явище) Фіксований, закріплений у письмовій чи іншій матеріальній формі (наприклад, на носії інформації).

  • запишатися

    1. (діал.) Стати пишним, пишатися чимось, хизуватися.

    2. (діал., рідк.) Загордитися, зазнатися.

  • запишати

    1. (діал.) Записати, зробити запис, занотувати щось.

    2. (діал., перен.) Запам’ятати, зав’язати на пам’яті, зазначити в думці.

  • запихкатися

    1. (розм.) Почати пхатися, штовхатися, намагаючись пройти крізь щось або зайняти певне місце; залазити з зусиллями.

    2. (перен., розм.) Нав’язуватися, наполегливо втручатися у щось, намагатися взяти участь у чомусь проти волі інших.

  • запихкати

    1. (розм.) Швидко та неохайно їсти, ковтаючи їжу великими шматками без належного пережовування.

    2. (перен., розм.) Зробити щось дуже швидко, але недбало, поверхнево, лише б позбутися обов’язку або завершити справу.

  • запихатися

    1. Насильно, з зусиллям поміщати себе або частину свого тіла кудись, втискуватися в обмежений простір.

    2. (перен., розм.) Нав’язувати свою присутність, прагнути потрапити кудись, долучитися до чогось, часто без запрошення.

    3. (перен., розм.) Намагатися виконати надто багато справ одночасно, брати на себе зайве, перевантажувати себе обов’язками.

  • запихати

    1. Силоміць, з натиском вкладати, всовувати щось кудись, часто безладно або з перешкодами.

    2. Набивати, наповнювати щось до відмови, заштовхуючи всередину.

    3. (переносно) Примушувати когось взяти, прийняти щось проти волі або бажання.

  • запитувач

    1. Особа, яка звертається з офіційним запитом до установи, організації або посадової особи для отримання інформації, документа або вчинення певних дій.

    2. Суб’єкт (фізична або юридична особа), який ініціює запит у системі обміну даними, інформаційній базі, пошуковій системі тощо.

    3. Технічний пристрій або програмне забезпечення, призначене для формування та відправлення запитів у мережі або іншій системі.

  • запитуватися

    1. (про людину) Звертатися до когось із запитанням, питати про щось; ставити питання.

    2. (перен., розм.) Намагатися зрозуміти щось, шукати відповіді у власних думках або почуттях; розпитувати себе.

    3. (заст., про документ, рішення тощо) Офіційно звертатися до вищої інстанції для отримання роз’яснення, затвердження чи санкції.