Заплавина — рідковживана назва для заплави, тобто низької, іноді заболоченої ділянки річкової долини, що регулярно затоплюється під час повені або паводку.
Заплавина — невелика або вузька заплава, частина загальної заплави річки.
-
заплава
Рівна, низька ділянка річкової долини, що регулярно затоплюється під час повеней або паводків і вкрита алювіальними наносами.
Вологоболотиста місцевість, що утворилася на місці колишньої річкової заплави або постійно підтоплюється ґрунтовими водами.
-
заплав
1. (геогр.) Частина долини річки, що періодично затоплюється під час повеней або паводків; заплавна тераса.
2. (рідк.) Дія за значенням дієслова «заплувати»; запливання, заплиття чогось водою.
-
запко
Запко — прислівник, що вживається в українській мові для позначення способу руху або дії, при якому щось або хтось перекидається через голову, робить перекид, сальто (наприклад, падає запко).
Запко — прислівник, який може означати стан перевернутого положення, догори ногами (наприклад, лежати запко).
-
запиячитися
1. Почати пиячити, вдатися до пияцтва; стати пиякою.
2. (перен., розм.) Захопитися чимось надмірно, до шкідливої крайності, втратити міру.
-
запиячити
1. (розм.) Почати пиячити, вдатися до пияцтва; загорітися пристрастю до алкоголю.
2. (перен., розм.) Захопитися чимось надмірно, віддатися якійсь справі чи заняттю з великим запалом, часто до шкоди для інших обов’язків.
-
запияка
1. Людина, яка постійно вживає алкогольні напої, хронічний алкоголік; п’яниця.
2. Розм. про того, хто захоплюється чимось до надмірності, проводить багато часу за якоюсь справою (часто ірон.).
-
запищатися
1. Почати пищати, видавати писк, тонкі пронизливі звуки (про пташенят, тварин, комах тощо).
2. Розмовне. Почати плакати, скаржитися з плачем або тонким голосом (переважно про дітей).
3. Розмовне, переносне. Почати говорити тонким, пронизливим, часто скаржливим голосом; заверещати.
-
запищати
1. Почати пищати, видати писк (про тварин, птахів, комах тощо).
2. Почати видавати високий, тонкий, різкий звук, схожий на писк (про механізми, предмети).
3. Заговорити або заспівати тонким, високим голосом; закричати зі злістю, досадою або захопленням.
-
запишнитися
1. (розм.) Набути вигляду, властивостей чи ознак, характерних для запішків (запішків — діалектне позначення для підсніжників або інших ранньоквітучих рослин); стати схожим на запішок.
2. (перен., рідко) Стати дуже блідим, знебарвленим, набути білизни, подібної до квітки підсніжника.