• заплювиця

    Заплювиця — власна назва села в Україні, розташованого в Бродівському районі Львівської області.

  • заплюватися

    1. Покритися плювками, стати запльованим.

    2. (переносно) Забруднитися, стати неохайним, зневаженим.

  • заплювати

    1. Покрити плювками, забруднити плюючи.

    2. Переносно: зневажити, образити когось або щось у мові, висловлюваннях.

  • запльовуватися

    Запльовуватися — дієслово, що означає ставати пльовими, тобто вкриватися пльою, слиною, часто внаслідок інтенсивного плювання або виділення слини.

  • запльовувати

    Запльовувати — дієслово, що означає дію, протилежну до “пльовувати”: втягувати рідину або слину назад у ротову порожнину, рідко вживається у прямому значенні.

    У переносному значенні — відмовлятися від сказаного, взятого зобов’язання або висловленої думки; брати свої слова назад.

  • запльовування

    1. Дія за значенням дієслова “запльовувати” — процес покриття поверхні краплями рідини (найчастіше слини) внаслідок плювання або бризкання.

    2. (переносне значення) Систематичне, навмисне зневажливе обговорення, обливання брудом когось або чогось; дискредитація, компрометація.

  • запльований

    Запльований (від дієслова “плювати”) — такий, що вкритий плювками, бризками слини.

    Запльований (переносне значення) — сильно забруднений, занедбаний, що має огидний, неохайний вигляд (про предмет або місце).

    Запльований (переносне значення, про людину) — такий, що став об’єктом зневаги, публічного осуду або образ.

  • заплутуватися

    1. Втрачати чіткість, ставати складним для розуміння; ускладнюватися, ставати непрозорим (про думки, ідеї, пояснення тощо).

    2. Плутатися, губитися, втрачати орієнтацію (у просторі, в обставинах, в інформації).

    3. Ставати заплутаним, безладним, утворювати клубки (про нитки, волосся, рослини тощо).

    4. Вступати у складні, незрозумілі або нечесні взаємини; втручатися у сумнівну справу.

  • заплутувати

    1. Робити складним, незрозумілим, важким для сприйняття або розуміння; ускладнювати, перекручувати (про думки, пояснення, справу тощо).

    2. Вводити когось в оману, обманювати хитрістю, створюючи уявлення про щось неправдиве.

    3. Заплітати, переплітати, з’єднувати безладно, робити клубок із чогось (наприклад, ниток, волосся).

    4. Робити щось дуже складним, заплутаним, створювати безлад у чомусь (наприклад, в дорогах, документах).

  • заплутування

    1. Дія за значенням дієслова “заплутувати” — навмисне ускладнення, зробити щось непрозорим, незрозумілим або спантеличеним, часто з метою введення в оману.

    2. Стан, коли щось стає заплутаним, складним для розуміння або розплутування; безлад, хаос у думках, справах або структурованих системах.

    3. (У техніці, інформатиці) Процес або результат переплетення, перемішування елементів (наприклад, даних, сигналів) за певним алгоритмом.