1. (про рідину) Потрапляти, проникати кудись плюскаючи, бризкаючи, зазвичай через необережність або недбалість.

2. (розм.) Потрапляти, заходити кудись, занурюватися у щось (часто у бруд, воду) з плюскотом, бризками.

3. (перен., розм.) Заплутуватися, загрузнути у складних, неприємних справах або ситуаціях.

1. (техн.) Закривати, затискати плюскою (спеціальною кришкою, засувкою тощо).

2. (розм.) Сильно, з шумом плескати, ляскати по чомусь, зазвичай рідиною.

1. (Про рідину, перев. про воду) Почати плюскотіти, видавати характерні звуки від переливання, удару об щось або коливання на поверхні.

2. (Перен., розм.) Почати багато і швидко говорити, часто без змісту; забалакати, забренькотіти.

Почати плюскотіти, видавати характерні звуки, схожі на плескіт, булькіт або дзюрчання води.

Розпочати робити щось швидко, метушливо, з характерним звуком, що нагадує плюскіт.

1. Почати плюскотатися, видавати плюскотання, задзвеніти від плюскотання (про рідину).

2. Розм. Почати балакати, базікати, заговорити швидко та безглуздо, часто з емоційним забарвленням.

1. Почати плюскотати, видавати плюскочучі звуки (наприклад, про воду, рідину).

2. Розмовитися, забалакати, часто — швидко та без змісту, видаючи звуки, схожі на плюскотіння.

1. (про воду, рідину) Під час кипіння або інтенсивного руху вибризкувати, виплескуватися назовні через край посудини.

2. (перен., розм.) Сильно захоплюватися кимось або чимось, приходити в стан нестримного збудження, захвату.

1. Сильно плескаючи, замочити, оббризкати водою або іншою рідиною.

2. Розм. Сильно, до червоного відтінку, заплямувати, забризкати (наприклад, кров’ю).

3. Розм. Почати плескати (в оплесках), зааплодувати.