1. (про подію, процес) Початися, розпочатися, набути початку; зав’язатися, зароджуватися.
2. (заст., нар.-поет.) Почати існувати, з’явитися на світ; народитися.
-
започати
1. Розпочати, покласти початок чомусь; ініціювати.
2. (заст.) Почати робити щось, приступити до чогось.
-
запотітися
Запотітися — діалектний варіант дієслова “запотіти”, що означає покритися потом, почати пітніти.
-
запотіти
1. Покритися краплями вологи, які виступають на поверхні внаслідок конденсації водяної пари при різкому охолодженні або від різниці температур (про предмети).
2. Покритися потом, стати вологим від поту (про частини тіла людини чи тварини).
3. Перен. Втратити прозорість, чіткість, покрившись тонким шаром чого-небудь (наприклад, жиру, пилу), що нагадує піт.
-
запотілий
Покритий краплями вологи, що утворилися внаслідок конденсації водяної пари на холодній поверхні.
Який запітнів, став вологим від поту.
-
запотіватися
1. Вкриватися краплями вологи (потом) внаслідок різкої зміни температури або підвищеної вологості повітря, коли тепліша поверхня стикається з холоднішим середовищем.
2. (перен., розм.) Втрачати чіткість, ясність через сильне хвилювання, збентеження або втому (про думки, свідомість).
-
запотівати
1. Покриватися краплями вологи (про поверхні предметів) внаслідок конденсації водяної пари при різниці температур.
2. Покриватися потом (про частини тіла людини або тварини).
-
запотівання
1. Фізичне явище, процес конденсації водяної пари з повітря на холоднішій поверхні, що призводить до утворення крапель води (наприклад, на шибках, стінах, металевих предметах).
2. Переносно — стан сильного потіння, зволоження поверхні тіла від виділення поту.
-
запотиличник
Запотиличник — застаріла назва частини шолома, що захищає потилицю та шию воїна.
Запотиличник — в архітектурі: декоративний елемент у вигляді невеликого щитка або пластини, що розташовується над вікном або дверима, часто прикрашений різьбленням або ліпниною.
-
запосістися
1. (розм.) Отримати посаду, влаштуватися на роботу, зайняти певну службову чи професійну позицію.
2. (перен., розм.) Зайняти, захопити для себе якесь місце, простір або положення (часто з відтінком егоїзму або недоброчесності).