1. Подати протест, оскаржити щось, заявити про свій несхвальний ставлення до чогось.
2. (у спорті) Офіційно оскаржити результат змагання, рішення судді тощо.
-
запротестувати
1. Висловити протест проти чого-небудь, оскаржити щось, заявити про свою незгоду.
2. У фінансовій та діловій практиці: відмовитися сплатити вексель, чек або інший платіжний документ у зв’язку з порушенням встановлених умов (наприклад, простроченням, відсутністю коштів).
-
запросто
1. Без особливих церемоній, просто, без урочистості, у невимушеній, дружній атмосфері.
2. Дуже легко, без труднощів, без особливих зусиль.
3. (У мовленні) Сміливо, відверто, без побоювання сказати щось.
-
запроситися
1. Проявити бажання прийти кудись, відвідати когось, попросити запрошення (частіше — на певну подію або до певного місця).
2. Добровільно виразити готовність взяти участь у чомусь, взяти на себе якісь обов’язки або пропонувати свої послуги.
-
запросити
1. Звернутися до когось з пропозицією прийти, приїхати або взяти участь у чомусь, висловивши повагу, бажання бачити цю особу.
2. Попросити, закликати когось до якоїсь дії, участі в чомусь.
3. (у спеціальному вживанні) Надіслати офіційний документ (запрошення) з відповідною пропозицією.
4. (переносно) Стати причиною, джерелом чогось (наприклад, почуттів, думок, реакцій).
-
запросини
1. Обрядова дія в українській традиційній культурі, коли родичі нареченого приходять до дому нареченої з формальною пропозицією весілля, щоб отримати згоду її батьків; перший офіційний візит родини молодого до родини дівчини з метою домовленості про шлюб.
2. Запрошення, запрошування гостей на свято, урочисту подію або весільне гуляння (застаріле або діалектне вживання).
-
запропонуватися
1. Дієслово доконаного виду, що означає добровільно надати себе, свої послуги або свою кандидатуру для якоїсь мети, роботи, посади тощо; зробити пропозицію щодо власної особи.
2. (У пасивній конструкції) Бути запропонованим, стати предметом пропозиції (про ідею, план, рішення тощо).
-
запропонувати
1. Висловити пропозицію, намір або думку щодо чогось, запрошуючи до обговорення, погодження чи втілення.
2. Намітити, вказати когось або щось як кандидата, варіант для розгляду, вибору чи використання.
3. Проявити, виявити щодо когось певне ставлення, почуття або дію (наприклад, дружбу, допомогу, опір).
4. (у пасивному стані) Виступати в ролі чогось, бути придатним для певної мети, мати відповідні якості.
-
запропонування
Дія за значенням дієслова «запропонувати» — пропонування чогось, висунення пропозиції.
Результат такої дії — конкретна пропозиція, проект, план або ідея, що були висунуті на розгляд.
-
запропонованість
Запропонованість — стан, коли щось (ідея, план, рішення тощо) офіційно анексовано на розгляд, обговорення або затвердження; факт або результат пропонування.
Запропонованість — властивість за пропонованим, тобто такого, що було запропоновано; характеристика об’єкта, що стосується його запропонування.