Словник Української Мови
Буква
1. Висловити протест проти чого-небудь, оскаржити щось, заявити про свою незгоду.
2. У фінансовій та діловій практиці: відмовитися сплатити вексель, чек або інший платіжний документ у зв’язку з порушенням встановлених умов (наприклад, простроченням, відсутністю коштів).
Приклад 1:
Андрій хотів гаряче запротестувати, але не вистачило сили та й побачив, що те ні до чого. Слідчому вільно писати все, що він захоче, і ніякі його — Андрієві — аргументи, очевидно, не порушать вже наміченого ними плану.
— Невідомий автор, “013 Bagryanyy Ivan Sad Getsymanskyy”