Словник Української Мови
1. Офіційний письмовий або усний текст, яким запрошують когось кудись (на урочистості, заходи, зустріч тощо).
2. Документ, лист, картка тощо, що містить такий текст.
3. Дія за значенням дієслова «запросити»; прохання прийти, приїхати або взяти участь у чомусь.
1. Який отримав запрошення (про людину).
2. Який призначений для запрошених людей (про місце, стіл тощо).
3. Який прибув або виступає за спеціальним запрошенням (про артиста, лектора тощо).
1. (про гроші, кошти) почати приносити процентний дохід, бути вкладеним під відсотки.
2. (перен., розм.) почати приносити вигоду, користь; стати ефективним, активним.
1. Нарахувати відсотки (процентний дохід) на певну суму грошей, капітал.
2. Отримати дохід у вигляді відсотків від наданих у позику або вкладених коштів.
1. (розм.) Поступово втрачати сили, здоров’я, марніти; занепадати фізично або морально, дряхліти.
2. (перен., розм.) Ставати застарілим, непридатним до використання; занепадати, приходити в запустіння (про будівлі, господарство тощо).
Запрохувати — надавати комусь або чомусь статус прохідної, перехідної або тимчасової особи, явища чи поняття; класифікувати як таке, що не має постійного характеру або вагомого значення.
Запрохувати — у переносному значенні: ставитися до когось або чогось зневажливо, як до другорядного, несуттєвого, не заслуговуючого на серйозну увагу або повагу.
1. Дія за значенням дієслова “запрохувати” — процес поширення, розповсюдження чогось (часто негативного, шкідливого) серед когось або на якійсь території.
2. (перен., розм.) Процес інтенсивного та нав’язливого впровадження, насадження якихось ідей, поглядів, звичок.
1. Прийти, завітати кудись без запрошення, нав’язати себе як гостя; також — напроситися на запрошення.
2. Розм. Набридливо просити, домагатися чогось; наполізти.
1. Запросити когось кудись, запросити в гості, на зустріч тощо; ввічливо попросити прийти, з’явитися.
2. Запросити, закликати до участі в чомусь (наприклад, у розмові, справі, грі).
3. Діал. Те саме, що запросити (у значенні запропонувати послугу, товар за певну ціну).
1. Який отримав запрошення, покликання на щось; запрошений.
2. Уживаний, застосований для запрошення, покликання когось, чогось.