• запрудити

    1. Перегородити річку, струмок тощо греблею, дамбою або іншою спорудою, щоб утворити став, водосховище або підняти рівень води для господарських потреб.

    2. Загатити, створити перешкоду для потоку води або руху, накопичивши щось у великій кількості (переносно).

    3. Розм. Наповнити, заставити когось, щось у великій кількості, створити скупчення.

  • запруджуватися

    1. (про воду, рідину) Набиратися, скупчуватися в якому-небудь місці, утворюючи запруду; ставати непроточним.

    2. (переносно, розмовне) Затримуватися, накопичуватися через перешкоди або несприятливі обставини (про справи, процеси тощо).

  • запруджувати

    1. Створювати перешкоду на шляху води, річки тощо, споруджуючи греблю, загату.

    2. Перен. Заважати, перешкоджати вільному пересуванню, проходженню, розвитку чогось.

  • запруджений

    1. Який перегороджений, перекритий запрудою або природним утворенням, що утворилося внаслідок завалення русла річки камінням, деревами тощо (про річку, струмок, ущелину).

    2. Який утворився внаслідок такого перекриття русла (про водойму).

    3. У переносному значенні: який переповнений, захаращений чимось, що перешкоджає нормальному перебігу, розвитку (про процеси, явища).

  • запруга

    1. Штучна перешкода на річці або струмку, збудована для підняття рівня води та створення водосховища; гребля, дамба.

    2. Водойма, утворена такою перешкодою; водосховище, ставок.

    3. (у діалектах) Загата, тимчасова перепора з хмизу, каміння, землі для лову риби або спрямування води.

  • запрошуватися

    1. Отримувати запрошення, бути запрошеним кудись або для чогось.

    2. (у пасивній конструкції) Використовуватися для вираження пропозиції, заклику або можливості (наприклад, “Цей метод запрошується до обговорення”).

  • запрошувати

    Просити, звертатися до когось з пропозицією прийти, приїхати, взяти участь у чомусь або відвідати якесь місце.

    Просити, звертатися до когось з пропозицією взяти на себе якісь обов’язки, посаду або стати учасником якоїсь справи.

    Спричиняти, викликати щось (часто абстрактне: почуття, думки, наслідки).

  • запрошування

    Дія за значенням дієслова “запрошувати” — звертання до когось з пропозицією прийти, приїхати або взяти участь у чомусь.

    Офіційний письмовий або усний текст, що містить таку пропозицію; запрошення.

    В інформатиці — процес або механізм надсилання електронного запрошення (наприклад, для реєстрації в сервісі, приєднання до спільноти тощо).

  • запрошуваний

    1. Такий, якого запросили або запрошують кудись (на зустріч, заход, у гості тощо).

    2. Який має статус гостя, учасника або доповідача за спеціальним запрошенням, а не на постійній основі (напр., про запрошеного артиста, запрошеного професора).

    3. У словосполученні “запрошуваний гость” — особа, що бере участь у програмі, шоу, події за спеціальним запрошенням організаторів.

  • запрошувальний

    1. Призначений для запрошення, що містить запрошення або слугує для запрошення (наприклад, запрошувальний лист, запрошувальний квиток).

    2. У комп’ютерній термінології: такий, що надає право на участь або доступ до чогось за спеціальним запрошенням (наприклад, запрошувальний код, запрошувальне посилання).