1. Забруднити мулом, болотом, рідкою грязюкою; обляпати, вимазати.
2. Переносно: заплутати, ускладнити справу, внести неясність у щось.
-
замулення
1. Процес накопичення мулу (дрібнозернистих відкладень) у водоймі, руслі річки, каналі, трубопроводі тощо, що призводить до зменшення їх глибини або прохідності.
2. Стан, коли щось засмічено, забито мулом; результат процесу замулення.
3. (У геології та гідрології) Природний або техногенний процес осідання і накопичення твердих частинок у водному середовищі, що веде до зміни рельєфу дна та характеристик водотоку.
-
замулений
1. Який зазнав муляжі, покритий мулом; забруднений мулом.
2. Який має колір мулу; брудно-сірий, брудно-коричневий.
3. Переносно: затьмарений, неясний, невиразний (про думки, спогади тощо).
-
замукатися
1. (про тварин, переважно про велику рогату худобу) Почати мукати, видавати характерний звук “му”.
2. (переносно, розмовне, про людину) Почати говорити, видавати звуки, що нагадують мукання; заговорити невиразно, тихо або невпевнено.
-
замукати
1. (про корів, биків) Почати мукати, видавати характерний звук “му”.
2. (переносно, розмовне) Почати говорити, заговорити (часто з відтінком іронії або про небажану розмову).
-
замужній
Про жінку або дівчину, яка перебуває в шлюбі, одружена.
-
замужжячко
Замужжячко — зменшувально-пестливе від слова “замужжя”, що означає стан перебування у шлюбі, подружнє життя.
-
замужжя
1. Стан перебування у шлюбі для жінки; одруженість жінки (протилежне — “холостяцтво” або “незаміжність”).
2. (заст.) Шлюб, одруження як подія або факт; вступ жінки в шлюб.
-
замужжю
Замужжю — власна назва села в Україні, розташованого в Івано-Франківській області, Богородчанському районі (сучасна адміністративно-територіальна належність може уточнюватись).
-
замужем
Про жінку або дівчину: така, що перебуває в шлюбі з чоловіком; одружена.