Словник Української Мови
1. (мед.) Початок, рання стадія розвитку запального процесу в легенях, що характеризується незначним набряком та почервонінням тканини; перша фаза крупозної пневмонії.
2. (перен., рідко) Початок, перші ознаки появи чогось (зазвичай абстрактного, як-от почуття, явища).
1. Який набув рожевого відтінку, злегка порожевів.
2. Який став рожевим від спалаху світанку, відбитого світла тощо.
Забарвлений у рожевий колір, що нагадує світанкову або вечірню зорю.
Який набув рожевого відтінку (про обличчя, шкіру тощо) від хвилювання, сорому, здорового рум’янцю або певних фізичних станів.
1. Набути рожевого кольору, стати рожевим.
2. Перен. про особу: почервоніти від сорому, зніяковіти, зашарітися.
1. Надати рожевого кольору, пофарбувати в рожевий колір.
2. Перен. Освітити рожевим світлом (про ранкову або вечірню зорю).
1. Рання стадія розвитку організму тварини або людини, що утворюється внаслідок злиття статевих клітин; ембріон.
2. Первісний зачаток, початкова стадія формування чого-небудь (наприклад, органу, тканини, явища, ідеї).
3. У ботаніці — зачаток нового рослинного організму, що міститься в насінині (наприклад, пагін, корінь).
4. У сільському господарстві — зерно, призначене для посіву; насіння.
1. Біологічний процес утворення зародка в організмі; початкова стадія індивідуального розвитку багатоклітинних організмів.
2. (Переносне значення) Початок виникнення, зародження чогось, формування в зачатковому стані (наприклад, ідеї, явища, процесу).
Процес формування зародка (ембріона) у рослин, тварин або людини на початкових етапах розвитку після запліднення.
У переносному значенні — початкова стадія формування, виникнення або становлення чого-небудь (ідей, явищ, процесів).
1. (у біології, ембріології) Такий, що стосується утворення зародка або зародкових клітин; пов’язаний із процесами зародження нових організмів або структур.
2. (у ботаніці) Стосований до органів, тканин або процесів, що беруть участь у формування зародка в насінині (наприклад, зародкоутворювальна суміш клітин).
1. Біологічний процес утворення та початкового розвитку зародка нового організму; ембріогенез.
2. У ботаніці — процес формування зародка насінини в насінному зав’язі після запліднення.