1. Велика дерев’яна ложка, якою дістають із печі горщики або перемішують їжу під час приготування.
2. Розмовна назва великої, незграбної або старої човникової лодки.
3. Переносно: про повільну, незграбну, мляву людину (зазвичай жінку).
Словник Української Мови
1. Велика дерев’яна ложка, якою дістають із печі горщики або перемішують їжу під час приготування.
2. Розмовна назва великої, незграбної або старої човникової лодки.
3. Переносно: про повільну, незграбну, мляву людину (зазвичай жінку).
Бала-Крішна — власна назва одного з напрямів індуїзму, що виник у 1966 році на Заході; міжнародне релігійне об’єднання послідовників гаудія-вайшнавізму (крішнаїзму), засноване Бгактіведантою Свамі Прабгупадою. Також відоме як Міжнародне товариство свідомості Крішни (ІСККОН).
Бала-Крішна — в індуїстській міфології та релігійній практиці одна з форм, іпостасей або імен бога Крішни, що зображується як дитина або маленький хлопчик (звідси частина “бала” — дитина). Об’єкт особливої любові та поклоніння.
1. Власна назва села в Україні, розташованого в Івано-Франківській області, центр Балинської сільської громади.
2. Власна назва села в Україні, розташованого в Закарпатській області, Берегівському районі.
3. (Рідко) Власна назва річки в Україні, лівої притоки Тиси, що протікає Закарпатською областю.
1. Святковий бал, учасники якого одягнені в маскарадні костюми та часто маскують обличчя масками, що створює атмосферу таємничості та карнавалу.
2. У переносному значенні — яскрава, галаслива подія або зібрання, де панує безлад, метушня або де учасники приховують свої справжні наміри під виглядом чогось іншого.
1. Велике святкове зібрання з танцями, музикою та розвагами, що влаштовується з нагоди значної події або свята.
2. Офіційна оцінка у балах (цифрах), що виставляється за знання учням, студентам або учасникам змагань; кількісний показник у певній системі оцінювання.
3. (історичне) Одиниця ваги, маси, міри або грошова одиниця в різних країнах, зазвичай у минулому.
4. (спеціальне) Металічна чи гумова кулька, деталь кулькової опори або підшипника, що забезпечує обертання.
5. (спеціальне) Густий клубок, згорток чогось (наприклад, ниток, вовни).
Бакід — власна назва річки в Україні, лівої притоки Сіверського Донця, що протікає територією Ізюмського району Харківської області.
1. Міцна снасть (трос, ланцюг) на судні, за допомогою якої воно, стоячи на якорі, закріплюється кормою до берега, пірсу, пала або іншого судна.
2. Місце біля берега, спеціально обладнане для швартування суден кормою до берега, зазвичай зі зміцненим дном для утримання якоря.
1. (власна назва) Прізвище німецького походження, зокрема відомого українського підприємця, мецената та громадського діяча XIX століття Йосипа Бакштейна, який був засновником цукрового заводу в місті Городище (Черкаська область).
2. (термін) Назва цукрового заводу, заснованого Йосипом Бакштейном, а також місцевості або об’єктів, пов’язаних з його ім’ям (наприклад, “Бакштейн” як історична назва району в Городищі).
1. Власна назва села в Україні, розташованого в Івано-Франківській області, Калуському районі (сучасна назва — Баківці).
2. Власна назва села в Україні, розташованого в Івано-Франківській області, Тисменицькому районі (сучасна назва — Баківці).
3. Історична назва села Баківці в Івано-Франківській області, Коломийському районі.
1. Курс вітрильного судна відносно вітру, коли вітер дме з корми під кутом понад 90° до діаметральної площини судна.
2. Снасть стоячого такелажу на судні, яка утримує з боків щогли, димові труби та інші вертикальні конструкції.