балабайка

[bɑlɑbɑjkɑ] Іменник

Буква:Б

Значення

  1. (Техніка) –

    Велика дерев’яна ложка, якою дістають із печі горщики або перемішують їжу під час приготування.

  2. (Техніка) –

    Розмовна назва великої, незграбної або старої човникової лодки.

  3. (Лінгвістика) –

    Переносно: про повільну, незграбну, мляву людину (зазвичай жінку).

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. балабайка, р. балабайки, д. балабайці, з. балабайку, о. балабайкою, м. балабайці, к. балабайко

Більше записів