1. Велика дерев’яна ложка, якою дістають із печі горщики або перемішують їжу під час приготування.
2. Розмовна назва великої, незграбної або старої човникової лодки.
3. Переносно: про повільну, незграбну, мляву людину (зазвичай жінку).
Словник Української Мови
Буква
1. Велика дерев’яна ложка, якою дістають із печі горщики або перемішують їжу під час приготування.
2. Розмовна назва великої, незграбної або старої човникової лодки.
3. Переносно: про повільну, незграбну, мляву людину (зазвичай жінку).
Приклад 1:
Замовкла вже й балабайка. I чує тут дячок напружений голос: — Нечипоре!
— Микола Хвильовий, “Сині етюди”