Діалектний варіант дієслова “дзьоркнути” — легко торкнутися чогось, зачепити, штовхнути.
-
клон
1. Біологічна структура (клітина, організм, популяція), генетично ідентична іншій, отримана безстатевим шляхом, зокрема штучно, з однієї материнської особини.
2. Точна копія або дублікат чогось; повністю ідентичний об’єкт, створений на основі оригіналу.
3. У комп’ютерній техніці — апаратне або програмне забезпечення, що точно відтворює функціональність іншого, популярного продукту.
-
дзоркатися
1. (розм.) Дивитися, вдивлятися, пильно розглядати щось або когось, часто з цікавістю або з наміром щось розгледіти.
2. (перен., розм.) Розуміти, усвідомлювати суть чогось, доходити до суті речей; “бачити наскрізь”.
-
клокічка
Клокічка — власна назва села в Україні, розташованого в Бучанському районі Київської області, на річці Клокічка (притоці Здвижу).
Клокічка — власна назва невеликої річки в Україні, лівої притоки Здвижу (басейн Дніпра), що протікає територією Київської області.
-
клокнутися
1. Різко, з силою кинутися, накинутися на когось або щось (зазвичай з метою нападу або захоплення).
2. Розпочатися раптово, з великою силою, інтенсивністю (про явище, процес, дію).
-
дзоркати
1. (розм.) Уважно, пильно дивитися, вдивлятися, визирати, часто з цікавістю або непомітно.
2. (діал.) Швидко бігати очима, поглядами, озиратися.
-
клокнути
1. Різко, з силою вирвати щось, відокремити від чогось, звичайно з характерним звуком.
2. Розмовне. Швидко, жадібно з’їсти або випити щось; ковтнути.
3. Розмовне, експресивне. Раптово, несподівано вибухнути, виявити сильне почуття (злості, сміху тощо).
-
клокичка
1. Власна назва села в Україні, розташованого в Бучанському районі Київської області.
2. (у літературі) Власна назва персонажа, зокрема, однієї з чарівних істот (феї) у казці Лесі Українки “Лісова пісня”.
-
дзиґнутися
дзиґнутися — різко, з силою вдаритися, зіткнутися з чимось; отримати удар.
дзиґнутися — впасти, звалитися з гуркотом або шумом.
дзиґнутися — перен., розм. зазнати невдачі, провалитися в якійсь справі; потрапити в неприємну ситуацію.
-
клокатися
1. (Про волосся, шерсть, вовну тощо) Збиватися, сплутуватися в клоччя, звалятися.
2. (Перен., розм.) Заплутуватися, ставати безладним, незрозумілим (про думки, мову тощо).