1. Який покрився склом або чимось схожим на скло, набув блиску, гладкості, прозорості, властивих склу.
2. Про очі: що втратили виразність, живий блиск, стали нерухомими, непритомними (від сильного переживання, хвороби, втоми тощо).
-
засклянітися
1. Втратити прозорість, стати мутним, покритися нальотом або тонкою плівкою (про очі, погляд).
2. Покритися склянистою плівкою або нальотом, втратити виразність (про поверхню чого-небудь).
-
заскляніти
Втратити прозорість, стати каламутним, накритися тонкою плівкою або нальотом (про очі, погляд).
Покритися льодом, тонкою кіркою льоду, стати склянистим (про поверхню чогось).
-
засклянілий
1. Який став скляним, набув властивостей скла; затверділий, прозорий, як скло.
2. Переносно: втративший виразність, життя, блиск (про очі, погляд); остеклянілий.
3. Переносно: що втратив рухливість, чутливість або виразність від холоду, втоми, сильних переживань тощо.
-
засклитися
1. Втратити прозорість, стати каламутним, мутним (про очі, зір).
2. Покритися склистою плівкою, втратити виразність, блиск (про очі, погляд).
3. Перен. Втратити ясність, чіткість сприйняття; стати несвідомим, непритомним.
-
засклити
1. (спец.) Покрити склом або скляними елементами, засклитикувати.
2. (розм.) Запаморочити голову, спричинити стан, близький до непритомності (зазвичай від спеки, духоти, різкого запаху тощо).
-
засклеплений
1. (про металеві деталі) З’єднаний, скріплений за допомогою заклепок.
2. (переносно, про людину) Який має обмежений, дуже вузький кругозір; зашорений, закостенілий у своїх поглядах.
-
засклепитися
1. (у техніці, будівництві) З’єднатися, зчепитися за допомогою склепіння або замкового з’єднання; утворити міцне сполучення шляхом вставлення одного елемента (наприклад, шипа, клина) у паз іншого.
2. (переносно, розмовне) Щільно зімкнутися, зчепитися, утворивши єдине ціле або непроникну конструкцію (часто про зуби, щелепи, механізми).
3. (переносно, розмовне) Замкнутися в собі, стати мовчазним і недоступним для спілкування; зациклитися на чомусь.
-
засклепити
1. (спец.) З’єднати металеві деталі за допомогою склепок, заклепати.
2. (перен., розм.) Щільно закрити, зачинити (двері, вікно тощо).
3. (перен., розм.) Ущільнити, закупорити щось.
-
засклення
1. Процес встановлення склопакетів або інших скляних конструкцій у віконні, дверні чи інші отвори для захисту приміщення від зовнішнього середовища та отримання природного освітлення.
2. Результат цього процесу — скляна конструкція, що займає певний отвір або площину (наприклад, панорамне засклення фасаду, засклення балкона).
3. Сукупність усіх скляних елементів (вікон, вітрин, вітражів тощо) на фасаді будівлі або в інтер’єрі.