1. Який покрився склом або чимось схожим на скло, набув блиску, гладкості, прозорості, властивих склу.
2. Про очі: що втратили виразність, живий блиск, стали нерухомими, непритомними (від сильного переживання, хвороби, втоми тощо).
засклілий
Буква
Приклади вживання
Відсутні
Частина мови: прикметник () |