засклянілий

1. Який став скляним, набув властивостей скла; затверділий, прозорий, як скло.

2. Переносно: втративший виразність, життя, блиск (про очі, погляд); остеклянілий.

3. Переносно: що втратив рухливість, чутливість або виразність від холоду, втоми, сильних переживань тощо.

Приклади вживання

Відсутні

Частина мови: прикметник () |