клокичка

[klokɪt͡ʃkɑ] Іменник

Буква:К

Значення

  1. Власна назва села в Україні, розташованого в Бучанському районі Київської області.

  2. (у літературі) Власна назва персонажа, зокрема, однієї з чарівних істот (феї) у казці Лесі Українки “Лісова пісня”.

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. клокичка, р. клокички, д. клокичці, з. клокичку, о. клокичкою, м. клокичці, к. клокичко

Походження слова (Етимологія)

Клокичка — це українська назва рослини Staphylea pinnata, відомої також як клекачка. Це слово походить від праслов’янського *klokoč, яке утворене від дієслова *klokati — «клокати», тобто видавати короткі глухі звуки. Така назва виникла через те, що насіння цієї рослини шелестить у коробочці. Споріднені слова є в інших слов’янських мовах: російською — клекачка, польською — kłokaczka, чеською та словацькою — klokoč, болгарською — клокоч, сербохорватською — клокоч, словенською — klóče.
Споріднені слова:шелестіти, насіння, коробочка

Більше записів