коробочка

1. Зменшувально-пестлива форма від слова “коробка” — невелика коробка, часто з кришкою, призначена для зберігання дрібних речей або прикрашена декоративно.

2. Біол. (у ботаніці) тип сухого плоду у деяких рослин (наприклад, у маку, тюльпана), що розкривається отворами або тріщинами для висипання насіння.

3. Техн. Розмовна назва компактного пристрою, блоку або футляра, що за формою нагадує коробку (наприклад, “коробочка передач”, “чорна коробочка” літака).

4. Перен. Про щось невелике за розміром, що має форму, подібну до коробки, або про обмежений, замкнутий простір (“жити в своїй коробочці”).

Приклади вживання

Приклад 1:
Такія віцефігуры суть, напримѣр: темница и Іосиф, коробочка и Мойсей9; ров и Даніил44, Даліда и Сампсон, си-рѣчь сонушко, кожа и Іов, плоть и Хрістос, пещера и , кит и Іона, яслы и младенец, гроб и воскресшій, вериги и Петр, кошница и Павел, жена и сѣмя, Голіаф и Давід, Ева и Адам… Все сіе то же есть, что сонце и сонушко — змій и бог. Краснѣйшая всѣх и протчіим есть фігура сонеч-ная.
— Андієвська Емма, “Роман про людське призначення”

Частина мови: іменник (однина) |