клокнути

[kloknutɪ] Іменник

Буква:К

Значення

  1. Різко, з силою вирвати щось, відокремити від чогось, звичайно з характерним звуком.

  2. Розмовне. Швидко, жадібно з’їсти або випити щось; ковтнути.

  3. Розмовне, експресивне. Раптово, несподівано вибухнути, виявити сильне почуття (злості, сміху тощо).

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. клокнути, р. клокнутів, д. клокнутам, з. клокнути, о. клокнутами, м. клокнутах, к. клокнути

Більше записів