Почати сокотати — видавати характерні звуки, подібні до «сок-сок», як це роблять деякі птахи (наприклад, курчата).
-
засокоритися
Засокоритися — діалектне дієслово, що означає залишитися без руху, зупинитися на місці (переважно про худобу).
Засокоритися — у деяких говірках означає завмерти, заніміти від холоду, переляку чи здивування.
-
засокорити
1. (спеціально) Надати чомусь статусу соціальної коректності, зробити прийнятним з точки зору сучасних норм толерантності та неупередженого ставлення до різних соціальних груп (за расовою, гендерною, віковою, фізичною ознакою тощо).
2. (переносно, розмовно) Змінити, адаптувати мову, текст, термінологію або поведінку, щоб уникнути можливих образ, стереотипів та дискримінаційних коннотацій.
-
засовуватися
1. Рухатися, проникати всередину чогось, втискуватися в щілину, вузький отвір або обмежений простір.
2. Розміщуватися, ховатися в якомусь місці (часто незручному або тісному), забиратися кудись.
3. (перен., розм.) Втручатися в чужі справи, нав’язувати свою присутність там, де не просять.
-
засовувати
1. Поміщати, вставляти, проштовхувати щось у середину чогось або за щось, часто з певним зусиллям.
2. Ховати, класти щось у схованку, кишеню, за пазуху тощо, щоб не було видно.
3. Розм. Набридливо втручатися, вмішуватися у чужі справи, лізти з порадою.
-
засовування
1. Дія за значенням дієслова “засовувати” — поміщення чогось усередину, в глибину чогось або за щось шляхом поштовху або натискання.
2. (у техніці, розм.) Процес встановлення, монтажу деталі або вузла в призначене для нього місце шляхом її надійного фіксування в паз, отвір тощо.
-
засовень
Засовень — власна назва села в Україні, розташованого в Білоцерківському районі Київської області.
-
засоватися
1. (розм.) Почати швидко, метушливо робити щось, заходитися; закрутитися, заходитися.
2. (розм.) Заплутатися, заплутуватися в чомусь; затягнутися (про процес, справу тощо).
-
засовати
1. Засунути, всунути щось кудись, закласти в щілину, проріз тощо.
2. Розм. Швидко покласти, сховати кудись, часто непомітно.
3. Розм. Зробити швидкий, різкий рух рукою або іншою частиною тіла в певному напрямку.
-
засов
1. Рухоме пристосування у вигляді металевого або дерев’яного стрижня для закривання воріт, хвіртки, дверей зсередини, що всувається в отвори на одвірках або стовпах; засув, засувка.
2. Те саме, що засув (у 2 знач.), — рухома частина замка, яка всувається в отвір у дверній коробці або в рамці, щоб закрити двері.
3. Розм. Те саме, що засув (у 3 знач.), — важкий, тупий удар кулаком.