засов

1. Рухоме пристосування у вигляді металевого або дерев’яного стрижня для закривання воріт, хвіртки, дверей зсередини, що всувається в отвори на одвірках або стовпах; засув, засувка.

2. Те саме, що засув (у 2 знач.), — рухома частина замка, яка всувається в отвір у дверній коробці або в рамці, щоб закрити двері.

3. Розм. Те саме, що засув (у 3 знач.), — важкий, тупий удар кулаком.

Приклади вживання

Приклад 1:
Она вскоре оправилась, отворила засов и впустила венгерца в хату. Венгерец, как известно, был в шляпе с широкими полями и сферической тульей, в широком синем плаще, с коробкою за плечами, с палкою длинною в руке и с длинными усами.
— Невідомий автор, “117 Shevchenkohaidamaky Vyd 2011”

Частина мови: іменник (однина) |