• заокруглення

    1. Дія за значенням дієслова “заокруглити” — надання чому-небудь округлої, закругленої форми; процес округлення.

    2. Математичний термін: заміна числа наближеним значенням з меншою кількістю значущих цифр, що полегшує обчислення, згідно з певними правилами (наприклад, до цілого, до десятих, до сотень тощо).

    3. Переносне значення: надання чому-небудь завершеності, цілісності, гармонійності; остаточне оформлення, доведення до логічного завершення (наприклад, заокруглення думки, теми).

  • заокруглений

    1. Який має округлу форму, закруглений, опуклий.

    2. (перен.) Про числа: наближений, округлений до певного розряду.

    3. (перен.) Про мову, висловлювання: пом’якшений, стриманий, не різкий.

  • заокеанщина

    Заокеанщина — власна назва, що вживається для позначення країн, розташованих за океаном (переважно стосовно Америки, особливо США), а також їхнього суспільного устрою, культури або політики; заокеанський світ.

    Заокеанщина — переносно: щось дуже далеке, малознайоме або екзотичне, що асоціюється з далекими заморськими країнами.

  • заокеанський

    1. Який знаходиться або походить з-за океану, переважно стосується країн, розташованих на іншому континенті (особливо Америки).

    2. Переносно: дуже далекий, екзотичний або чужий.

  • заокеання

    1. Термін, що позначає країни або території, розташовані за океаном (здебільшого відносно Європи), особливо Північну та Південну Америку; заморські землі.

    2. (У переносному значенні) Далекий, майже недосяжний чи екзотичний регіон або місце.

  • заойкатися

    1. Почати ойкати, видавати голосні вигуки “ой” від болю, здивування, раптового переляку або іншого сильного почуття.

    2. Розмовне. Почати говорити з ваганнями, запинками, невпевнено, часто повторюючи звуки або слова-паразити на кшталт “ой”, “ну”, “це”.

  • заойкати

    1. Почати ойкати, видавати голосні вигуки “ой” від болю, здивування, переляку чи іншого сильного почуття.

    2. Розм. Почати голосно плакати, скаржитися або нарікати.

  • заозерний

    1. Розташований або той, що знаходиться за озером, по той бік озера.

    2. Створений, побудований або організований біля озера, на озері або в озерному краї (зазвичай у складі власних назв, наприклад, Заозерний парк).

  • заозер’я

    Заозер’я — власна назва географічних об’єктів (населені пункти, місцини), розташованих за озером або по той бік озера.

    Заозер’я — історична назва території на північний захід від Онезького озера, що входила до складу Новгородської землі.

  • заодно

    1. У той самий час, одночасно з чимось іншим; при нагоді, коли вже робиться щось інше.

    2. Разом, спільно, об’єднавши зусилля для досягнення чогось.

    3. У значенні сполучника — для вираження додатковості, а також причинно-наслідкового зв’язку; водночас, до того ж.