1. Невелика книжечка або зошит для записів, нотаток, щоденникових записів тощо.
2. (у комп’ютерній техніці) Програмний додаток або функція, призначені для створення та зберігання коротких текстових нотаток, часто вбудовані в операційну систему.
-
записний
1. Призначений для записування, ведення записів або такий, у який щось записують.
2. Який завжди записує, фіксує щось або призначений для цього (про пристрій).
3. Який належить до офіційного запису, реєстрації або засвідчений таким записом.
4. У складі стійких виразів: такий, що є яскравим, типовим представником якоїсь (часто негативної) якості; завзятий, відомий (наприклад, *записний хвалько*, *записний лицемір*).
-
запискотітися
1. Почати відчувати певну скотітливу, незручну, подразнюючу відчуття на тілі або в тілі, що викликає бажання почесатися; засвербіти, залоскотатися.
2. (переносно) Відчути сильне внутрішнє нетерпіння, збудження, бажання чогось, що важко стримувати; заворушитися від нетерплячки.
-
запискотіти
1. Почати скотіти, відчути сверблячий, печіючий біль або неприємне відчуття на шкірі, що викликає бажання почесатися.
2. Переносно: відчути сильне внутрішнє нетерпіння, хвилювання, нетерплячку або гостре бажання чогось.
-
запискотатися
1. (про птахів, зокрема курчат) Почати швидко й багато пищати, видавати тонкі, часто повторювані звуки; запищати, зацвірінькати.
2. (переносно, розмовне) Почати говорити голосно, швидко, з хвилюванням або скаргами; забалакати, залопотіти.
-
запискотати
Запискотати — почати ізскотати, заскакати, застрибати (переважно про птахів, комах або дрібних тварин).
-
записка
1. Короткий письмовий текст, що містить інформацію, повідомлення, прохання або нагадування, часто передається адресату безпосередньо або через когось.
2. Невеликий за обсягом документ, офіційна чи службова доповідь або довідка, що подається в письмовій формі (службова записка, пояснювальна записка).
3. Короткий літературний твір, стаття або замітка на невелику тему, часто публіцистичного характеру (публіцистична записка, етнографічна записка).
4. (заст.) Підручний реєстр, книжка для записів; записна книжка.
-
записатися
1. Зареєструватися, внести свої дані до списку, реєстру або бази даних для участі в чомусь, отримання послуги тощо.
2. Зробити письмову нотатку, зафіксувати на папері або в електронному вигляді певну інформацію для себе.
3. Зафіксуватися, залишити слід (про явище, подію, відчуття).
4. Стати учасником або членом якоїсь організації, гуртка, секції шляхом внесення до відповідного списку.
-
записати
1. Позначити, закріпити на якомусь носії (папері, плівці, диску тощо) мовну, звукову або візуальну інформацію за допомогою знаків, символів чи технічних пристроїв з метою її збереження та подальшого відтворення.
2. Внести, включити до якогось списку, реєстру, офіційного документу з певною метою (обліку, реєстрації, зарахування).
3. Зробити нотатки, конспект, зафіксувати на письмі почуте, побачене або продумане для пам’яті.
4. Привласнити собі, отримати право на щось шляхом внесення до офіційного документу або реєстру.
5. У музиці: створити нотний текст музичного твору; зафіксувати виконання музичного твору на аудіо- чи відеоносій.
6. У комп’ютерній техніці: зберегти дані, інформацію на запам’ятовуючому пристрої.
-
записаний
1. Який має письмове фіксування, закріплений на письмі (про інформацію, думки, факти тощо).
2. Який внесений до офіційного списку, реєстру, документа з певною метою (наприклад, для обліку, зарахування, участі).
3. (У комп’ютерній техніці) Який збережений на носії інформації (диску, флеш-пам’яті тощо).
4. (Про творчі твори: музичні, літературні) Який зафіксований на аудіо- або відеоносії для відтворення.
5. (У граматиці) Який виражений, позначений на письмі певним способом (наприклад, про вимову звука, що позначається літерою).