1. Про товари, продукцію тощо: такий, що накопичився в надмірній кількості, перевищує попит або можливості збуту.
2. Про склад, магазин, підприємство тощо: такий, що має надлишок товарів, які не реалізовуються.
Словник Української Мови
1. Про товари, продукцію тощо: такий, що накопичився в надмірній кількості, перевищує попит або можливості збуту.
2. Про склад, магазин, підприємство тощо: такий, що має надлишок товарів, які не реалізовуються.
1. Різко зупинитися, перестати говорити або діяти, зазвичай через нерішучість, збентеження чи раптову втрату думки.
2. Заплутатися в мовленні, сказати щось не те, що хотів, і через це змовкнути.
3. Рідко — зачепитися за щось, застрягти (про предмет).
1. Затягнути, закріпити, зав’язати щось туго, міцно (наприклад, пояс, вузол, ремінь).
2. Розм. Зав’язати, закріпити щось швидко або неакуратно.
3. Перен., розм. Припинити щось робити або говорити, замовкнути (часто вказівкою “затнися!”).
1. Почати тліти, слабко горіти без полум’я, лише з невеликим димом або іскрами; ледве розгорятися (про вогнище, вугілля тощо).
2. Перен. Легко виникнути, зародитися (про почуття, думку, стан).
3. Розм. Почати псуватися, гнити зсередини (про деревину, плоди, овочі).
1. Почати тліти, злегка горіти без полум’я, лишаючись у стані прихованого горіння.
2. Перен. З’явитися, виникнути (про почуття, думку, стан тощо), часто слабо або приховано.
1. Який почав тліти, злегка горіти без полум’я, але перестав горіти, не перетворившись на попіл; що ледве тліє або тлів раніше.
2. Переносно: який занепав, втратив колишню силу, активність, яскравість; зав’ялий, занедбаний.
1. Починати тліти, слабко горіти без полум’я, лишаючись у стані прихованого горіння (про вогнище, вугілля тощо).
2. Перен. Починати існувати або проявлятися приховано, ледь помітно (про почуття, процеси, явища).
1. Починати тліти, слабко горіти без полум’я, лишаючись у стані прихованого горіння.
2. Перен. Повільно, ледве помітно виникати, починати існувати або проявлятися (про почуття, думки, процеси тощо).
1. Втратити ясність розуму, здатність чітко мислити; стати приглушеним, затьмареним (про розум, свідомість).
2. Стати менш яскравим, виразним; затьмаритися, втратити чіткість (про почуття, сприйняття).
3. Розм. Задуматися глибоко, поринути у роздуми; замислитися.
1. Зробити тупим, негострим, притупити (про ріжучі предмети).
2. Переносно: послабити, зробити менш виразним, інтенсивним або чутливим (про почуття, розум, увагу тощо).
3. Розм. Сильно вдарити, влучити по чомусь.