1. (про предмети) Розташовуватися, складатися в тару (ящики, контейнери, мішки тощо) для зберігання або транспортування.

2. (перен., розм.) Заплутуватися, ускладнюватися через надмірні формальності, бюрократичні процедури або непотрібні деталі.

1. Запаковувати, укладати в тару (ящики, бочки, контейнери тощо) для зберігання або транспортування.

2. Засипати, завалювати чимось сипучим, утворюючи тар (насип, купу).

1. (розм.) Запастися тарою (ящиками, бочками, мішками тощо) для пакування чи зберігання чогось.

2. (перен., жарт.) Накупити, набрати або нагромадити багато речей, продуктів; зробити значні запаси чогось.

1. (спец.) Запакувати, упакувати товар у тару (ящики, контейнери, мішки тощо) для зберігання або транспортування.

2. (розм.) Накупити, набрати велику кількість чогось, забезпечитися чимось у значному обсязі.

Затарахкотітися — почати тарахкотіти, видати серію різких, гучних, сухих звуків, що нагадують удар дерев’яних предметів або стрілянину; залунати тарахкотом.

Почати тарахкотіти — видавати серію різких, гучних, сухих звуків, схожих на удар дерев’яних предметів один об один або на гуркіт коліс по нерівній дорозі.

1. Почати видавати тарахкіт, тарахкотіти, залунати тарахкотом (про механізми, пристрої, транспорт тощо).

2. Розм. Почати швидко, з шумом і гуркотом рухатися, їхати (часто про старий, несправний транспорт).

3. Перен., розм. Про людину: почати багато і швидко говорити, часто без змісту; забалакати, забренькати.

1. Почати видавати короткі, різкі, дзвінкі звуки, нагадуючи стукіт, брязкіт або тріск, часто через удар або вібрацію металевих або твердих предметів.

2. Розпочати рух (про транспортний засіб, механізм), супроводжуючи його характерним гуркотом, брязкотом або тріском.

3. Перен. Розпочати щось робити швидко, енергійно, зі звуковим ефектом або метафоричним “шумом”.