1. Почати тріпотітися, здригатися, тремтіти (про предмети, явища).
2. (перен., розм.) Збудькуватися, занепокоїтися, почати метушитися.
Словник Української Мови
1. Почати тріпотітися, здригатися, тремтіти (про предмети, явища).
2. (перен., розм.) Збудькуватися, занепокоїтися, почати метушитися.
1. Почати тріпотіти — робити часті, дрібні, нерівномірні коливання, вібрацію або звук, що нагадує швидке дрижання (про предмети, явища, звуки).
2. Перен. Раптово відчути сильне хвилювання, збудження, тривогу або радість, що викликає внутрішнє дрижання, трепет (про почуття, стан людини).
Затріпотатися — почати тріпотатися, здригатися, часто зі звуком, що нагадує тріпотіння (наприклад, прапора на вітрі).
1. Почати тріпотати — робити часті, дрібні, нерівномірні рухи, переважно крилами або віями; заворушитися, здригнутися від хвилювання чи нетерпіння.
2. (переносно) Проявити раптове, живе хвилювання, нетерпляче збудження; заворушитися (про почуття, думки тощо).
1. (розм.) Потрапити в неприємну, скрутну ситуацію; опинитися в небезпеці або стати об’єктом переслідування, ускладнень.
2. (розм.) Заплутатися, втратити орієнтацію в просторі або в складних обставинах.
3. (перен., розм.) Захопитися чимось надмірно, поринути у щось з головою, часто з негативним відтінком (наприклад, у важкі думки, неприємні роздуми).
1. (розм.) Почати тріпати, хапати, тягти когось або щось; зачіпати, чіплятися до когось.
2. (перен., розм.) Почати набридати комусь, докучати, надокучати своїми розмовами, проханнями тощо.
3. (перен., розм.) Викликати сильне емоційне переживання, зворушення, співчуття (часто про творчість, мистецтво).
1. Різко почати трястися, здригатися, здригнутися від сильного фізичного чи емоційного збудження (наприклад, від холоду, страху, гніву).
2. Почати вібрувати, здригатися, робити часті поштовхові рухи (про предмети, механізми або частини тіла).
3. Перен. Раптово та інтенсивно охопити когось, проявитися з великою силою (про почуття, стан).
1. Почати трясти, надати комусь, чомусь трясіння, похитування; змусити здригатися, тремтіти.
2. Різким рухом, ударом змусити щось впасти, обсипатися (наприклад, плоди з дерева).
3. Перен., розм. Викликати сильне хвилювання, збудження, потрясіння в комусь.
Затрюхикатися — дієслово, що означає почати трюхикати, тобто видавати короткі, різкі звуки, схожі на кашель або хрипіння, часто через задишку, захлинання або сильне хвилювання.
Затрюхикати — ужити зайвих слів, зайво говорити, забалакати, забрехатися; говорити безглуздя, нісенітниці.