1. Запаковувати, укладати в тару (ящики, бочки, контейнери тощо) для зберігання або транспортування.
2. Засипати, завалювати чимось сипучим, утворюючи тар (насип, купу).
Словник Української Мови
Буква
1. Запаковувати, укладати в тару (ящики, бочки, контейнери тощо) для зберігання або транспортування.
2. Засипати, завалювати чимось сипучим, утворюючи тар (насип, купу).
Приклад 1:
Якщо ж договір не містить вимог щодо тари й упакування, то товар потрібно затарювати і упаковувати звичайним для такого товару способом, а за відсутності такого – способом, що забезпечує схоронність товарів подібного роду за звичайних умов зберігання і транспортування. Якщо у встановленому законом порядку передбачено обов’язкові вимоги щодо тари і (або) упакування (наприклад, стандартами, технічними умовами тощо), то продавець зобов’язаний передати покупцеві товарів у тарі й упакуванні, що відповідають цим обов’язковим вимогам.
— Малярчук Таня, “Згори вниз”