Словник Української Мови
Комальєн — власна назва мінералу, різновиду вугілля, що характеризується високим ступенем вуглефікації та близький за властивостями до антрациту; використовується переважно в технічній та геологічній термінології.
Комальєн — власна назва конкретної геологічної формації, прошарку або родовища вугілля такого типу.
1. Скорочене найменування Комуністичної академії при ЦВК СРСР — вищої науково-установи в СРСР (1918–1936), що координувала дослідження в галузі суспільних наук на основі марксистсько-ленінської методології.
2. У переносному значенні — іронічне або саркастичне позначення будь-якої організації, установи або колективу, де панують догматичні, застарілі або бюрократичні підходи до науки, освіти чи інтелектуальної діяльності.
1. (до чого) Прикріплювати, прилаштовувати щось до чогось, часто тимчасово або не надто міцно, за допомогою клепки або подібного способу.
2. (перен., розм.) Додавати, приєднувати щось (наприклад, слова, думки) до вже сказаного, часто без потреби або не доречно.
1. Розділовий знак у вигляді крапки з хвостиком ( , ), що вживається для виділення або відокремлення слів, словосполучень, частин складного речення тощо.
2. Медичний стан глибокої непритомності, при якому людина не реагує на зовнішні подразники, порушені рефлекси та життєві функції організму.
3. У математиці: знак ( , або . ), що відокремлює цілу частину числа від дробової в десятковому записі.
4. У музиці: невеликий інтервал, менший за півтон, що виникає при тонкому розлаштуванні інструментів або в деяких системах налаштування.
5. У поетиці (застаріле): невелика пауза, перерва у віршованому рядку, що часто збігається з синтаксичною паузою і може позначатися комою.
1. Доклепатися (до когось, чогось) — довго, наполегливо та докучливо домагатися чогось, приставати з чимось, наздоганяти когось з вимогами або доріканнями.
2. Доклепатися (до чогось) — довгим, копітким або наполегливим працюванням, обробкою досягти певного результату, довести щось до кінця, часто з відтінком втоми від тривалої роботи.
1. Масове повстання українських селян та козаків Правобережної України у 1768 році проти національного та соціального гноблення, спрямоване проти шляхти Речі Посполитої, уніатського та католицького духівництва, яке отримало назву від прізвиська одного з ватажків — Максима Залізняка (Колія).
2. Період жорстоких масових розправ, різанини (за аналогією з подіями 1768 року).
1. Стосовний до Коліївщини — гайдамацького повстання 1768 року на Правобережній Україні, пов’язаний із ним або такий, що бере в ньому участь.
2. Стосовний до Коліїв — учасників цього повстання (коліїв), властивий їм або такий, що належить до них.
1. Довести клепанням (ударенням молотка) до кінця, закінчити клепати щось.
2. Розм. Довести до небажаного стану або результату тривалими докорами, нападками, причіпками.
1. (мед.) Одночасне інфікування організму двома або більше збудниками інфекційних захворювань, наприклад, вірусами та бактеріями, що може призвести до тяжчого перебігу хвороби.
2. (вет., біол.) Паралельне існування в організмі або середовищі кількох інфекційних агентів, що взаємодіють між собою та з господарем.
1. (про металеві вироби) Такий, що зазнав процесу клепки до кінця, повністю з’єднаний за допомогою заклепок.
2. (перен., розм.) Такий, що зазнав тривалих докорів, дорікань, суворих зауважень; вичитаний, скаржений.