• властивець

    1. Власник, господар, володар чогось; той, хто має право власності на щось.

    2. (У філософії) Суб’єкт, який володіє певними властивостями, якостями або ознаками.

  • електромонтажний

    Який стосується електромонтажу, призначений для виконання робіт з монтажу електропроводки, електрообладнання та електромереж.

  • гастрологія

    Гастрологія — розділ медицини, що вивчає будову, функції та захворювання органів травлення, а також розробляє методи їх діагностики, лікування та профілактики.

    Гастрологія — гастрономічна культура, мистецтво та знання про їжу, кулінарні традиції, історію страв та їх вплив на суспільство.

  • власовіт

    1. Учасник або прибічник Російської визвольної армії (РОА) під час Другої світової війни, яку очолював генерал Андрій Власов; представник колабораціоністських формувань, що воювали на боці нацистської Німеччини проти СРСР.

    2. (У переносному значенні) Зрадник, колабораціоніст, який добровільно співпрацює з ворогом, окупантом або ворожими силами проти власної держави чи народу.

  • електромонтаж

    1. Комплекс робіт зі встановлення, з’єднання та підключення елементів електричних мереж, систем, обладнання та електроприладів.

    2. Галузь будівельно-монтажних робіт, що спеціалізується на виконанні таких робіт.

  • власність

    1. Право або можливість володіти, користуватися та розпоряджатися майном, коштами, результатами інтелектуальної праці тощо; сукупність матеріальних цінностей, що належать особі, організації чи державі.

    2. Сукупність речей, майна, коштів, що є у чиємусь володінні; майно.

    3. (у філософії та соціології) Суспільне відношення щодо володіння, розпорядження та використання засобів виробництва та продуктів праці.

    4. (переносне значення) Характерна, невід’ємна риса, якість когось або чогось; властивість.

  • гастрологічний

    1. Стосується гастрології — галузі медицини, що вивчає будову, функції та захворювання шлунка.

    2. Пов’язаний із гастрономією, кулінарним мистецтвом, високою кухнею (уживається рідше, переважно в складних термінах або назвах).

  • власноручність

    Власноручність — властивість за значенням прикметника “власноручний”; стан, коли щось зроблено чи виконано безпосередньо власною рукою, особисто.

    Власноручність — офіційна ознака документа (підпис, дата, позначка тощо), що засвідчує його оформлення або перевірку конкретною особою; власноручний автограф.

  • електромолотіння

    1. Технологічний процес обмолоту (виділення зерна з колосся) сільськогосподарських культур за допомогою спеціальних машин — молотарок, що приводяться в дію електродвигунами.

    2. Назва конкретної молотарки або іншої сільськогосподарської машини, що працює на електричній тязі та призначена для обмолоту.

  • власноправність

    1. (філософія, право) Властивість суб’єкта (особи, організації, держави) бути першоджерелом права для самого себе, самостійно встановлювати для себе норми та правила поведінки, що є основою автономії та суверенітету.

    2. (політологія) Суверенність, державний суверенітет як верховенство та незалежність влади, здатність народу чи держави самостійно визначати свою долю.

    3. (заст., іст.) Стан володіння власними правами, правовий статус повноправної особи; правоздатність.