• кервавиця

    1. Власна назва річки в Україні, лівої притоки Стиру, що протікає у Львівській та Рівненській областях.

    2. Заст. та діал. Місце, де пролито кров; кривава пляма, кров; різанина, бійка.

  • дем’янівна

    Дем’янівна — українське жіноче по батькові, утворене від чоловічого імені Дем’ян. Вказує на ім’я батька особи та вживається разом з власним ім’ям.

  • кервавитися

    1. (про рідину, перев. кров) ставати кервавим, набирати червонуватого відтінку від домішок крові.

    2. (перен., розм.) заплямовуватися, забруднюватися чимось, що нагадує кров за кольором або консистенцією.

  • дем’янськ

    1. Місто в Російській Федерації, адміністративний центр Дем’янського району Новгородської області, розташоване на річці Явонь.

    2. Історична назва селища міського типу Дем’янка в Україні, що знаходиться в Криничанському районі Дніпропетровської області.

    3. Військово-історичний термін, що позначає Дем’янський котел — оточення радянськими військами німецької угруповання в районі Дем’янська (Новгородська область) під час Другої світової війни у 1942 році.

  • кервавити

    1. Забруднювати кров’ю, робити кривавим; пачкати кров’ю.

    2. Перен. Завдавати страждань, спричиняти кровопролиття, насильство.

  • кервавий

    1. Який має колір свіжої крові; насичено-червоний, багряний (про колір, барву).

    2. Який забарвлений у такий колір; пофарбований, забруднений кров’ю.

    3. Переносно: пов’язаний з кровопролиттям, жорстокістю, стражданнями; кривавий.

  • дем’янович

    Дем’янович — українське прізвище, що вказує на походження від імені Дем’ян (Дем’янко) та має патронімічний суфікс «-ович», тобто означає «син Дем’яна».

    Дем’янович — поширений топонім у Західній Україні, зокрема назва кількох сіл (наприклад, у Львівській чи Івано-Франківській областях), що, ймовірно, походять від прізвища засновника або власника.

    Дем’янович — історична особа, згадувана в документах (наприклад, судових актах) Великого князівства Литовського та Галицької землі, часто як представник шляхетського роду гербу Сас.

  • кербуд

    Кербуд — власна назва українського видавництва, заснованого у Львові 1991 року, яке спеціалізується на випуску художньої, дитячої, науково-популярної та навчальної літератури.

    Кербуд — власна назва однойменної книжкової мережі (магазинів), що працює в Україні та належить видавництву «Кербуд».

  • дем’ян

    1. Чоловіче особове ім’я, українська форма церковного імені Даміан, що походить від грецького Δαμιανός (Damianós) — “принадлежний богові”, “покірний богові” або “приборканий”.

    2. Рідкісне прізвище, утворене від однойменного імені.

  • кербер

    1. У давньогрецькій міфології — триголовий пес з хвостом-змією, що охороняв вхід до підземного царства Аїда.

    2. Переносно — люта, невблаганна варта або пильний сторож.