• здвижжя

    1. (геол.) Тектонічне підняття, підвищення ділянки земної кори, утворене в результаті горизонтальних стискаючих рухів гірських порід.

    2. (перен., книжн.) Масова, активна діяльність, спрямована на досягнення певної суспільно значущої мети; підйом, рух.

  • здвиження

    1. Власна назва села в Україні, що розташоване в Овруцькому районі Житомирської області.

    2. (заст.) Термін, що позначає дію за значенням дієслів “здвигнути”, “здвигати” або “здвигтися”, “здвигатися”; підйом, переміщення маси чогось, зсув (наприклад, геологічних пластів).

  • здвиж

    1. (геологія) Тектонічне порушення, підняття земної кори, що призводить до утворення гірських хребтів або окремих височин; антикліналь великого розміру.

    2. (переносне значення) Масований рух великих мас людей, значне суспільне збурення або активізація; підйом.

  • здвигуватися

    1. (рідко) Збиратися, накопичуватися у великій кількості, скупчуватися в одному місці (переважно про людей, тварин).

    2. (діал.) Рухатися, переміщатися з місця на місце, зсуватися.

  • здвигувати

    1. (техн.) З’єднувати, скріплювати деталі за допомогою здвигів (спеціальних кріпильних елементів).

    2. (перен., рідк.) Зсувати, зміщувати щось, з’єднуючи або наближаючи частини.

  • здвигнутість

    1. (геологія) Сукупність тектонічних порушень (здвигів), що формують складчасту структуру гірського пасма або великої ділянки земної кори.

    2. (переносне значення) Стан напруженості, піднесення, зосередження духовних або фізичних сил; згуртованість для досягнення мети.

  • здвигнутися

    1. Зсунутися з місця, переміститися (зазвичай про щось важке, масивне або про велику групу людей).

    2. (переносно) Почати активні дії, рушити з місця після періоду бездіяльності або вагань.

    3. (застаріле) Піднятися, здійнятися (наприклад, про вітер, бурю).

  • здвигнутий

    1. (про особу) Такий, що має підняті, зведені догори плечі, що надає позі напруженого замилування, зацікавленості або несміливості.

    2. (перен., про частини тіла, особливо плечі) Піднятий, зведений угору внаслідок напруження, холоду, хвилювання тощо.

  • здвигнути

    1. (перехідне) Підняти, підвести вгору, зсунути з місця щось важке або громіздке; здвинути.

    2. (перехідне) Зібрати, зосередити в одному місці або для спільної дії (про людей, сили, ресурси).

    3. (неперехідне) Зрушити з місця, почати рух (зазвичай про щось масивне або про велику групу людей).

  • здвигненість

    1. (геол.) Власна назва тектонічної структури в Українських Карпатах — великого складчастого підняття земної кори, що характеризується інтенсивними та складними рухами гірських порід.

    2. (загальне) Стан або властивість того, що є здвигнутим, піднятим угору; піднесеність, височина (уживається переважно в науковій та художній літературі).