• збезлюднитися

    Втратити населення, стати безлюдним, спустіти (про місцевість, поселення тощо).

  • збезлюднити

    Позбавити населення, зробити безлюдним, спричинити відсутність людей на якійсь території.

  • збезлюдитися

    Втратити людське населення, стати безлюдним, спорожніти від людей (про місцевість, поселення тощо).

  • збезлюдити

    Позбавити населення, зробити безлюдним (про місцевість, територію).

    Позбавити когось людської подобності, людяності; спричинити моральне чи фізичне виродження.

  • збезлистітися

    Втратити листя, стати безлистим (про рослини).

  • збезлистіти

    Втратити листя, стати безлистим (про рослини).

  • збезлистілий

    1. Позбавлений листя, що втратив листя (про дерева, рослини).

    2. Переносно: спустошений, похмурий, безрадісний, позбавлений життя або привабливості (про місце, краєвид тощо).

  • збезлиститися

    Втратити листя, стати безлистим (про рослини).

  • збезлистити

    1. Позбавити рослину листя, обірвати листя.

    2. Переносно: позбавити чогось важливого, життєво необхідного, що є суттю явища чи процесу; оголити, спростити до примітиву.

  • збезземелювання

    Процес позбавлення селян землі, що призводить до втрати ними права власності на земельні ділянки та засобів для ведення власного господарства.

    Історичний процес масового відчуження землі у селян, характерний для періоду становлення капіталістичних відносин, коли земля зосереджувалася в руках великих власників.

    Сукупність політичних, економічних та правових заходів, спрямованих на відбір, конфіскацію або примусове відчуження землі у певної категорії населення.