Захарлати — у рідкісному вживанні: стати харлатим, тобто пістрявим, рябим, з різнокольоровими плямами (переважно про хутро тварин).
-
захарківна
Захарківна — власна назва села в Україні, розташованого в Охтирському районі Сумської області.
-
захаркотітися
Захаркотітися — діалектне дієслово, що означає почати харкотіти, тобто видавати хриплі, булькаючі звуки під час дихання або кашлю, часто через накопичення слизу або рідини в дихальних шляхах.
-
захаркотіти
Почати харкотіти, видавати харкотливі звуки (про тварин, переважно про собак).
-
захаркович
Захаркович — українське прізвище, що походить від імені Захар (церковна форма імені Захарій).
Захаркович — поширений псевдонім або прізвисько в українському середовищі, яке може вживатися для позначення людини з іменем Захар або для створення гумористичного, зневажливого чи іронічного ефекту.
-
захарко
1. Зменшувально-пестлива форма чоловічого імені Захар, що вживається при звертанні або в розмові.
2. (переносно) Про людину, яка поводиться наївно, простодушно або недосвідчено, на зразок літературного персонажа Захарка Беркута з роману Івана Франка.
-
захаркатися
1. Забруднитися харкотиною, стати вкритим слиною або мокротинням.
2. (переносно) Втратити чистоту, свіжість; занепасти, опуститися (про місце, приміщення тощо).
-
захаркати
1. (розм.) Почати харкати, відхаркувати мокротиння.
2. (перен., розм., рідк.) Почати говорити різко, злісно, з образами; вилити свою злість на когось.
-
захаращуватися
1. Ставати захаращеним, заповнюватися непотрібними речами, сміттям, ставати безладним.
2. Ставати надмірно заповненим текстом, деталями, елементами, що ускладнює сприйняття (про твір, виклад тощо).
-
захаращувати
Захаращувати — заповнювати простір непотрібними речами, робити безладним, засмічувати.
Захаращувати — перен. перевантажувати щось надмірною кількістю деталей, елементів або інформації, що ускладнює сприйняття або функціонування.