• домішаний

    1. (про людину) Такий, що має змішане походження, утворений від представників різних рас, національностей або етнічних груп.

    2. (про речовину, матеріал тощо) Такий, до якого було щось додано, примішано в процесі приготування або виробництва; що містить у собі домішки.

  • кон

    1. (Кон) — власна назва міста в Гвінеї, адміністративного центру регіону Конакрі.

    2. (Кон) — власна назва річки в Західній Африці, лівої притоки річки Міло (басейн Нігеру).

    3. (Кон) — у шаховій термінології (від фр. “con”) — розмовне позначення ситуації, коли король опиняється під шахом і не має жодного можливого ходу для ухилення від нього (патова ситуація, але під шахом), що означає програш.

  • доміцилювати

    1. Визначити місце постійного проживання або юридичної реєстрації (доміцилію) особи чи організації, зокрема для встановлення її правового статусу, податкових зобов’язань або підсудності.

    2. У фінансовій та банківській термінології — закріпити місцеплатіж за борговим зобов’язанням (наприклад, векселем) за певним платником у конкретному місці (банку, населеному пункті), де має бути здійснено платіж.

  • комічність

    Властивість або якість чогось, що викликає сміх, веселість; сміховинність, кумедність.

    Сукупність художніх засобів, прийомів, призначених для створення комічного ефекту в літературному, сценічному творі тощо.

  • доміцильований

    Про такий, що має постійне місце проживання або перебування, зареєстроване відповідно до закону; що стосується доміцилю.

    Про вексель або іншу платіжну цінну папіру, місце оплати якої спеціально зазначене та відмінне від місця проживання (доміцилю) платника.

  • комічно

    1. Прислівник до слова “комічний”; так, що викликає сміх, має ознаки комізму; смішно, кумедно.

    2. У театрі та кіно: так, що стосується комедійного жанру або виконано в комедійному ключі.

  • домітатися

    1. Доконати, довести до кінця метання чогось, розкидання; закінчити розкидати.

    2. (переносно) Довести до певного стану або результату тривалою, інтенсивною діяльністю, часто з негативним відтінком (наприклад, домітатися до виснаження).

  • комічний

    1. Те саме, що комік (у 1-му значенні): актор, що виконує комічні ролі; артист естради, що розігрує комічні сценки.

    2. У давньогрецькому театрі: актор, що грав у комедіях (на противагу трагічному актору).

  • домітати

    1. Доконати дії, вираженої дієсловом “мітати”; закінчити метання чогось, кидання у різних напрямках.

    2. (у спорті, зокрема в легкій атлетиці) Доконати метання спортивного снаряда (диска, списа, молота тощо) на офіційних змаганнях, виконавши спробу.

  • комічне

    1. Те, що викликає сміх, має ознаки комізму; сміховинне, кумедне.

    2. Естетична категорія, що відображає суперечності дійсності в смішній, невідповідній формі; художнє узагальнення, висміювання суспільних, моральних чи побутових вад через їхню внутрішню порожнечу та невідповідність суті явища.