• жорстконогий

    1. (зоологія) Який має жорсткі, міцні ноги (переважно про птахів).

    2. (орнітологія) Належний до ряду жорстконогих (Charadriiformes), що об’єднує прибережних птахів (наприклад, сивку, чайку, мартина) з характерними міцними ногами.

  • жорстконаправленість

    1. Властивість антени, мікрофона чи іншого випромінювального або приймального пристрою мати вузьку діаграму спрямованості, тобто зосереджувати енергію випромінювання або чутливість прийому в певному, чітко обмеженому напрямку.

    2. У переносному значенні — вузька, негнучка зосередженість на одній конкретній ідеї, способі мислення або лінії поведінки, що не допускає варіацій чи альтернатив.

  • жорстконаправлений

    1. (про антену, мікрофон тощо) Такий, що має вузьку спрямованість, чітко визначену діаграму спрямованості, що забезпечує прийом або передачу сигналу переважно в одному конкретному напрямку.

    2. (перен., про дію, процес, політику) Суворо орієнтований на досягнення певної, чітко заданої мети; такий, що здійснюється заздалегідь встановленим, невідхильним планом або курсом.

  • жорсткозакріплений

    1. Техн. Такий, що має нерухливе, стале кріплення; закріплений жорстко, без можливості переміщення чи регулювання.

    2. Перен. Такий, що не підлягає змінам; чітко встановлений, незмінний (про правила, норми, тарифи тощо).

  • жорсткоз’єднаний

    1. (техн.) Про з’єднання деталей або вузлів, що виключає їх відносне переміщення; закріплений нерухомо.

    2. (перен.) Про тісний, нерозривний зв’язок між явищами, поняттями або системами.

  • жорстковолосий

    1. (про рослини) Має жорстке, грубе волосся або щетинки на поверхні.

    2. (про тварин) Покритий жорсткою, грубою шерстю.

  • жорсткововний

    1. Створений з жорсткого вовни, що має високу щільність та грубу структуру, зазвичай про тканини, килими, одяг.

    2. (перен.) Про людину: суворий, непоступливий, різкий у висловлюваннях або поведінці.

  • жорстко-пластичний

    1. (про матеріали, конструкції) Такий, що поєднує властивості жорсткості та пластичності; здатний деформуватися під навантаженням без руйнування, але з обмеженою пружністю.

    2. (у геології, про літосферу або її частини) Такий, що має характеристики жорсткої та пластичної середовищ; модель, що описує поведінку земної кори та верхньої мантії, здатних на значні пластичні деформації після подолання певного граничного напруження.

  • жорстко

    1. У спосіб, властивий чомусь твердому, негнучкому, що важко зігнути або зламати; твердо, непоступливо.

    2. Різко, суворо, без поблажок; жорстоко.

    3. Чітко, різко виражено, з чітко окресленими межами (про контури, лінії тощо).

    4. Рішуче, категорично, без можливості змін (про рішення, правила, вимоги).

  • жорсткий

    1. Твердий, негнучкий, що погано піддається згинанню або стисканню (про матеріали, предмети).

    2. Суворий, різкий, безпощадний, що не допускає жодних поблажок (про характер, поведінку, заходи).

    3. Різкий, неприємний на дотик або вигляд; грубий (про тканину, волосся тощо).

    4. Різкий, рішучий, без компромісів (про тон, манеру розмови, критику).

    5. Який має високу міцність і зносостійкість (у техніці, матеріалознавстві).

    6. Про воду: що містить значну кількість солей кальцію та магнію, які перешкоджають утворенню піни.