1. Стосунок до доярки або доярки, пов’язаний з їхньою роботою.
2. Призначений для доярки або доїння корів.
-
дощуватися
1. (безособове дієслово) Про тривалий, інтенсивний дощ, який набрид або завдає незручностей; про настання такої дощової погоди.
2. (переносне значення, розмовне) Дістатися, дістати свою частку чогось неприємного, пережити щось негативне (часто через власну провину або наполегливість).
-
дощуватий
1. Такий, що має ознаки дощу, нагадує дощ; мокрий, сирий, поритий дощем.
2. Багатий на дощі, з частими опадами; характерний для дощової погоди.
-
дощувати
1. (безособове) Про дощ: падати, випадати (переважно про несильний, тривалий дощ).
2. (переносне значення) Про щось дрібне, численне: падати, сипатися у великій кількості, безперервно.
-
дощувальний
1. Призначений для штучного дощування (зрошення) сільськогосподарських угідь, газонів тощо; що стосується дощування.
2. Який має властивість викликати дощ або стосується виклинання дощу (у спеціальних технічних або гіпотетичних системах).
-
дощомірний
Призначений для вимірювання кількості опадів (дощу, снігу тощо).
-
дощовитий
1. Такий, що характеризується частою появою дощу або великою кількістю опадів; сирий, мокрий (про погоду, клімат, пору року тощо).
2. Насичений дощем, що супроводжується дощем (про хмари, вітер, повітря тощо).
3. Перен. Похмурий, сумний, сльозливий (про настрій, вираз обличчя, голос тощо).
-
дощитися
1. (безособове) Про тривалий, інтенсивний дощ: лити, падати (про дощ).
2. (переносне значення, розмовне) Про щось, що надходить у великій кількості, насипне, сипле; також про часті удари, неприємності тощо.
-
дощити
1. (безособове) Про дощ: падати, литися (переважно про дрібний, тривалий дощ).
2. (переносне значення) Падати, сипатися у великій кількості, часто та щільно (про дрібні предмети, явища).