Дипромоній — штучно створений хімічний елемент з атомним номером 61, одна з радіоактивних трансуранових сполук, що не має стабільних ізотопів і отримується в лабораторних умовах.

Дипразин — лікарський засіб, антигістамінний препарат, що застосовується для лікування алергічних захворювань, а також як протиблювотний і седативний засіб; міжнародна непатентована назва — прометазин.

Дипоть — власна назва села в Україні, розташованого в Бориспільському районі Київської області, на правому березі річки Супою.

1. Фізична величина, що характеризує електричний диполь і дорівнює добутку заряду однієї з його частинок на відстань між центрами розподілу позитивного та негативного зарядів; векторна величина, спрямована від негативного заряду до позитивного.

2. У хімії — властивість молекули або хімічного зв’язку мати розділені центри позитивного та негативного зарядів, що призводить до появи електричного дипольного моменту; міра полярності молекули.

1. У фізиці: властивість системи, що характеризується наявністю електричного або магнітного дипольного моменту, тобто розділенням позитивних і негативних електричних зарядів або магнітних полюсів на певній відстані.

2. У хімії: явище або властивість молекули, пов’язане з нерівномірним розподілом електронної густини, що призводить до появи постійного дипольного моменту через різницю в електронегативності атомів.

1. Система з двох рівних за величиною, але протилежних за знаком електричних зарядів або магнітних полюсів, розташованих на певній відстані один від одного.

2. Антена у вигляді прямолінійного провідника, довжина якого зазвичай становить половину довжини хвилі, що випромінюється або приймається.

3. У хімії та молекулярній фізиці — молекула або система, в якій центри зарядів різних знаків не збігаються, що призводить до появи постійного електричного дипольного моменту.

Диподія — власна назва українського видавництва, заснованого у 2017 році у Львові, що спеціалізується на виданні сучасної української та перекладної художньої літератури, нон-фікшн, а також книг для дітей.

Дипліпіто — власна назва міфічної країни з роману-казки «Країна Дипліпіто» української письменниці Лесі Українки, де панують абсурдні закони та безглузді правила, що символізують бюрократичну дурість і формалізм.

Дипліпіто — символ, алегоричне позначення будь-якої системи, організації чи суспільства, де домінують безглузда бюрократія, порожні формальності та абсурдні установлені порядки.

1. У мовознавстві: подвоєння звука, складу або морфеми в слові, що виникає внаслідок розвитку мови або як стилістичний прийом.

2. У біології (цитології): подвоєння хромосомного набору в клітині, утворення диплоїдних клітин з гаплоїдних.

Диплоїдія — стан клітини або організму, при якому хромосоми присутні в парному наборі (2n), тобто кожна хромосома має гомологічну собі пару; характерний для соматичних клітин більшості тварин і рослин.

Диплоїдія — подвійний, парний набір хромосом у клітинах більшості живих організмів, що утворюється в результаті злиття гаплоїдних статевих клітин (гамет).