1. (безособове) Про дощ: падати, литися (переважно про дрібний, тривалий дощ).
2. (переносне значення) Падати, сипатися у великій кількості, часто та щільно (про дрібні предмети, явища).
дощити
Буква
Приклади вживання
Приклад 1:
Кожного дня почало дощити. Зранку на гори сідав туман, переповзав з однієї вершини на іншу.
— Малярчук Таня, “Згори вниз”
Частина мови: дієслово () |