Древослів

Словник Української Мови

  • змієшийковий

    1. Який стосується змієшийки (рід птахів родини фазанових, відомий як Tragopan).

    2. Який належить до роду змієшийок (Anhinga) або родини змієшийкових (Anhingidae) — водних птахів з довгою змієподібною шиєю.

  • змієхвостки

    Рід рослин родини змієхвосткових (Ophioglossaceae), що включає невеликі трав’янисті папороті з незвичайним спороносним колосом, схожим на хвіст змії; представників цього роду.

    Народна назва деяких видів рослин, зокрема змієхвоста звичайного (Ophioglossum vulgatum), яка характеризується цільною листковою пластинкою та спороносним колоском на окремому стеблині.

  • змієхвостка

    1. Рід рослин родини змієхвосткових (Ophiopogon) з довгими вузькими листками та дрібними квітками, поширений у Східній Азії; декоративна рослина.

    2. Народна назва деяких видів трав’янистих рослин, зокрема зірочника (Stellaria), що мають тонкий, стелячийся або гіллястий стебло.

    3. Рід викопних плазунів підкласу синапсид, що існував у пермському періоді; представники мали видовжений хвіст, схожий на зміїний.

  • змієрозплідник

    Змієрозплідник — у давньогрецькій міфології: чудовисько, напівлюдина-напівзмія, породжене богинею землі Геєю; один із трьох стоголових змієрозплідників, яких породила Гея для помсти богам-олімпійцям за перемогу над титанами.

    Змієрозплідник — у переносному значенні: людина, що породжує зло, небезпеку або інші негативні явища; джерело лиха, ворожих сил.

  • змієподібність

    1. Властивість або якість того, що має вигляд, форму або характер змії; схожість на змію.

    2. У біологічній систематиці: розмовна назва підряду плазунів Serpentes, що об’єднує всі види змій.

  • змієподібно

    1. Схоже на змію; маючи вигляд, форму або характер рухів, властиві змії.

    2. (перен.) Зрадницьки, підступно, віроломно.

  • змієподібний

    1. Який має форму, вигляд або характерні риси змії; схожий на змію.

    2. У фантастиці, міфології тощо: що має вигляд або природу гігантської змії, змія.

  • змієня

    1. Молодий змій, змійча; дитинча змії.

    2. У фольклорі та міфології — істота, що походить від змія або дракона, часто наділена чарівними властивостями; потойбічна істота, зміїний дух.

    3. Переносно — про злу, підступну, лукаву людину (зазвичай жінку або дитину).

  • змієносець

    1. У давньогрецькій міфології — епітет бога Зевса, якого зображали зі священною змією або з биком (символом родючості).

    2. У давньогрецькій міфології — епітет бога лікарського мистецтва Асклепія (Ескулапа), символом якого була змія, що обвиває чашу або жердину.

    3. Переносно: людина, яка несе в собі, виховує або підтримує зло, вороже начало; той, хто вирощує ворога (зрадника, лиходія) у своєму середовищі.

  • змієлов

    1. Міфічна істота або чарівник, здатний приручати, підкоряти або знищувати зміїв; змієборець.

    2. Рід птахів родини яструбових, представники якого живляться здебільшого зміями (напр., чубатий змієлов, чорний змієлов).