Відьоха — жіноча істота зі злими надприродними здібностями, що шкодить людям, зазвичай зображається як стара потворна жінка; відьма, чаклунка.
Відьоха — переносно про злу, сварливу, лиху жінку.
-
відьомство
1. Здібність відьми до чаклунства; магічні вміння, пов’язані з відьмами.
2. Зібрання відьом; відьомська громада чи організація.
3. (переносне) Хитрі, підступні вчинки; підступність, лукавство.
-
геотектоноген
Геотектоноген — гіпотетична глибинна речовина надвисокого тиску та температури в надрах Землі, здатна до пластичного руху та вважається першоджерелом тектонічних процесів і рухів літосферних плит.
-
відьмування
1. Дія за значенням дієслова “відьмувати”; заняття, пов’язане з відьмами, чаклунством, магією, а також практика застосування магічних ритуалів, часто з негативним відтінком.
2. У переносному значенні — шкідливі, підступні дії, інтриги, змовляння, спрямовані проти когось.
-
енцикліка
1. Офіційне послання Папи Римського до всіх єпископів Католицької церкви (а через них — до всіх вірних), яке стосується важливих питань віровчення, моралі, церковного життя або суспільства.
2. У ширшому значенні — важливе програмне послання або звернення вищої духовної влади в християнстві, що має доктринальний авторитет.
-
відьмище
1. (у фольклорі та міфології) могутнє, зле чаклунське істота, величезний дух або демон, що постає у вигляді велетенської відьми або жіночої постаті з надприродними здібностями, часто пов’язаний зі стихіями, хаосом і руйнуванням.
2. (переносно, експрес.) про жінку або дівчину з дуже різким, злим, свавільним характером, яка своєю поведінкою нагадує міфічну істоту.
-
геотектогенез
геотектогенез — процес формування великих структурних елементів земної кори (тектонічних структур), таких як платформи, геосинкліналі, складчасті пояси, розломи, що відбувається в результаті руху літосферних плит і супроводжується інтенсивними тектонічними деформаціями гірських порід.
геотектогенез — розділ геотектоніки, який вивчає закони розвитку, походження та історію формування тектонічних структур земної кори в геологічному минулому.
-
відьмак
1. Чоловік, який, за народними повір’ями, має надприродні сили, зокрема здатність спілкуватися з нечистою силою, чаклувати, лікувати або завдавати шкоди; чаклун, чарівник.
2. У сучасній фентезі-літературі (зокрема в циклі творів Анджея Сапковського) та ігровій культурі — професійний мисливець на чудовиськ, який пройшов спеціальну підготовку та мутації, що надали йому посилених фізичних здібностей для боротьби зі сверхприродними істотами.
-
енциклопедія
Енциклопедія — це систематизоване зведення знань з усіх або окремих галузей науки, культури та практичної діяльності, представлене у вигляді довідкового видання (часто багатотомного) зі статтями, впорядкованими за абеткою або тематично.
Енциклопедія — це фундаментальна праця, що містить вичерпну інформацію про явища, поняття, події, персоналії певної сфери знань (наприклад, медична енциклопедія, філософська енциклопедія).
Енциклопедія (переносно) — про людину, яка володіє надзвичайно широкими, всебічними знаннями в якійсь галузі або взагалі.
-
відьма
1. У народних віруваннях — жінка, яка має надприродні сили та здатність спілкуватися з нечистою силою, чаклувати, завдавати шкоди людям або тваринам; чаклунка, чарівниця.
2. Переносно — зла, сварлива, лиха жінка (використовується як лайливе або образливе слово).
3. У зоології — народна назва деяких комах, зокрема метелика з родини совок, а також великого жука-вусача.