Словник Української Мови
1. Фізична або юридична особа, яка користується водою з водних об’єктів (водойм, водотоків, підземних вод) для задоволення потреб у питній, господарсько-побутовій, промисловій, сільськогосподарській та інших видах діяльності.
2. Суб’єкт водних правовідносин, який на підставі спеціального дозволу (ліцензії, рішення про надання водокористування) або в межах загального водокористування здійснює використання водних ресурсів.
1. Історичний термін для позначення релігійно-політичного руху та терористичної організації в середньовічному Ірані (XI–XIII ст.), члени якої (ісмаїліти-нізарити) вживали гашиш і вчиняли вбивства політичних противників; асасини.
2. У переносному значенні — загальна назва для будь-яких терористичних, змовницьких організацій або груп, що використовують методи таємних вбивств і терору.
1. Використання водних ресурсів (поверхневих або підземних вод) для задоволення господарських, побутових, промислових, сільськогосподарських та інших потреб.
2. Юридично оформлене право або комплекс заходів, пов’язаних із використанням води з певного джерела відповідно до встановлених норм, правил та лімітів.
1. Наркотична речовина, що виготовляється з смолистих виділень конопель (Cannabis), зазвичай у вигляді щільних брусків або пластівців, які вживають курінням або жуванням для досягнення наркотичного сп’яніння.
2. (переносне значення) Те, що спричиняє стан сильного захоплення, занепаду або відчуття нереальності.
1. Споруда для подачі води, зазвичай у вигляді вежі з резервуаром, що забезпечує постійний тиск у водопровідній мережі населеного пункту або підприємства.
2. Розмовна назва водонапірної башти.
3. У застарілому вжитку — насосна станція або пристрій для підйому води.
Електроплетизмограф — медичний прилад для реєстрації та графічного відображення змін об’єму частини тіла (наприклад, кінцівки), що викликані пульсацією кровоносних судин, на основі вимірювання електричного опору тканин (реографія).
1. Підприємство, організація або система інженерних споруд (водопровід, каналізація, очисні споруди тощо), що забезпечують водопостачання населеного пункту та відведення стічних вод.
2. Розмовна назва самого підприємства житлово-комунального господарства, яке експлуатує такі системи (наприклад, “Київводоканал”).
3. Рідко — комплексна інженерна мережа трубопроводів і каналів для водопостачання та водовідведення.
1. Ручка, важіль або кнопка в механізмі вогнепальної зброї, натисканням на яку звільняється курок для пострілу.
2. Ручка, кнопка або важіль для приведення в дію будь-якого механізму чи пристрою (наприклад, для включення електродриля, фотоапарата тощо).
1. Великий природний або штучний водний об’єкт (озеро, водосховище, ставок тощо), що містить значний обсяг води.
2. (у гідрології) Загальна назва для будь-якого місця зосередження води на земній поверхні або в надрах (озеро, водосховище, став, болото, басейн підземних вод).
3. (переносне, рідше) Про щось дуже велике за обсягом або кількістю рідини.
Електроплакування — технологічний процес нанесення захисного або декоративного полімерного покриття на поверхню металевого виробу шляхом осадження частинок фарби в електричному полі з подальшим оплавленням.