• врахування

    1. Дія за значенням дієслова враховувати; прийняття до уваги, уважний розгляд чого-небудь при обмірковуванні, вирішенні справи, підрахунку тощо.

    2. Результат такої дії; облік, розрахунок, оцінка факторів, обставин або даних.

  • елім

    1. (бібл.) Назва місцевості в Синайській пустелі, де, згідно з Біблією, ізраїльтяни зупинялися під час виходу з Єгипту; славилося джерелами та фініковими пальмами.

    2. (заст., поет.) У переносному значенні — місце відпочинку, притулок, оаза спокою.

  • гектографування

    1. Технічний спосіб множинного копіювання тексту або зображення за допомогою гектографа (спеціального пристрою або копіювального апарату), при якому оригінал, виконаний на папері спеціальними чорнилами, тимчасово переноситься на желатиновий шар, а з нього — на чисті аркуші паперу.

    2. Процес створення копій шляхом використання гектографічного методу, поширеного до появи сучасних копіювальних апаратів.

  • врата

    1. Застаріла або поетична назва воріт, великих дверних прорізів у стіні, огорожі тощо, що призначені для в’їзду або входу.

    2. У спорті (футбол, хокей тощо) — конструкція з двох вертикальних стійок і поперечної перекладини, що утворює ціль, в яку потрібно забити м’яч або шайбу; також сама ця ділянка на ігровому полі.

    3. У переносному значенні — символічний вхід, початок чогось, доступ до чогось (наприклад, “врата знань”, “врата раю”).

  • гектографований

    Відтворений за допомогою гектографії (способу копіювання тексту чи малюнка за допомогою гектографа — желатинового валу чи пластини).

    Про текст, документ тощо: розмножений таким способом.

  • еліксир

    1. У фармакології та алхімії: лікарський засіб, настоянка або міцний розчин лікарських речовин у спирті, воді чи оцті, що має довготривалий термін зберігання.

    2. У переносному значенні: чудодійний, життєдайний засіб або те, що справляє сильний, зцілюючий вплив (наприклад, на душу, почуття).

    3. У міфології, фентезі та алхімії: легендарна чарівна рідина, якій приписуються надзвичайні властивості, такі як дарування довголіття, безсмертя, здоров’я або перетворення звичайних металів на золото (філософський камінь).

  • врангелівщина

    1. Власна назва політичного режиму та армії під командуванням генерала Петра Врангеля, який у 1920 році намагався відновити білий рух у Криму та Північному Причорномор’ї після поразки Денікіна, характеризувався жорсткою диктатурою та спробою залучити селян політичними та економічними поступками.

    2. Переносно — символ останньої, безнадійної спроби відродити програний режим або ідею; агонія контрреволюційного руху.

  • врангелівець

    1. Учасник або прибічник Білої армії під командуванням генерала Петра Врангеля під час Громадянської війни в Росії (1917–1921 рр.).

    2. Солдат або офіцер збройних формувань, що входили до так званої Російської армії Врангеля під час останнього етапу боротьби білогвардійців на півдні України та в Криму (1920 р.).

  • гектограф

    1. Пристрій для розмноження текстів та малюнків у невеликій кількості примірників (до 100), що працює за принципом перенесення фарби з желатинового шару на папір.

    2. (Іст.) Спосіб множинного відтворення тексту, зазначеним вище пристроєм, який широко використовувався для нелегального розповсюдження літератури в дореволюційний період.

  • вразливість

    Властивість або стан того, що є вразливим; схильність легко піддаватися пошкодженню, ураженню, негативному впливу чи травмуванню.

    Психологічна або емоційна чутливість, відкритість для переживань, сприйняття болю чи образу; здатність глибоко відчувати.

    Слабке місце, недолік у чомусь (наприклад, у системі, теорії, обороні), що робить об’єкт уразливим для атаки, критики чи несприятливих обставин.