Пов’язаний з вимірюванням ваги, призначений для визначення маси.
-
ваговий
1. Стосований до ваги як фізичної величини, призначений для вимірювання маси або сили тяжіння.
2. Призначений для зважування, пов’язаний з процесом визначення маси.
3. Такий, що виражається в одиницях ваги (маси), розрахований на певну вагу.
4. У статистиці та економіці: усереднений, обчислений з урахуванням різної значимості (ваги) окремих складових.
-
епітеліальний
1. Стосовний до епітелію, властивий епітелію; що складається з епітелію.
2. Призначений для лікування захворювань епітелію.
-
вагатися
1. Бути нерішучим, сумніватися, довго обмірковувати щось перед ухваленням рішення або перед тим, як зробити вибір.
2. Коливатися, рухатися з боку в бік або вгору-вниз; перебувати в нестійкому положенні.
3. (переносне значення) Бути непостійним, мінливим; змінюватися, коливатися (наприклад, про думки, погляди, настрої).
-
герпетиформний
1. (у медицині) такий, що за зовнішніми ознаками нагадує висип при герпесі, але має іншу причину виникнення.
2. (у медицині) стосовний до герпетиформного дерматиту (хронічного шкірного захворювання з характерним групуванням висипань).
-
вагантівський
1. Стосунний до вагантів, що стосується вагантів — середньовічних мандрівних поетів-співців, переважно студентів та кліриків, які створювали вільнодумні віршовані та пісенні твори латиною.
2. Характерний для творчості, стилю життя чи світогляду вагантів; вільний, необмежений, часто іронічний та гедонистичний.
-
герпесвіруси
Герпесвіруси — велика родина ДНК-вмісних вірусів, що здатні після первинної інфекції перебувати в організмі людини та тварин у латентному (прихованому) стані та періодично рецидивувати, викликаючи захворювання різних систем органів.
-
епітектоніка
Геологічний термін, що позначає сукупність тектонічних процесів і структур, пов’язаних з наймолодшими етапами формування земної кори, які відбуваються в епігеосинклінальний період після завершення основної складчастості.
Розділ тектоніки, що вивчає тектонічні процеси та структури, характерні для завершальної стадії розвитку геосинклінальних областей, коли відбувається формування останніх складок, розломів та інших деформацій.
-
ваганти
1. Мандрівні школяри, студенти та вільні вчені в середньовічній Західній Європі (X–XIII ст.), які переходили з одного університету чи школи в іншу, часто складали та виконували віршовані твори латиною, критикуючи суспільство та церкву.
2. У широкому значенні — вільні, незалежні люди, які ведуть мандрівний спосіб життя, не мають постійного місця проживання або роботи.