вагант

[ʋɑɦɑnt] Іменник

Буква:В

Значення

  1. (Історія) –

    У середньовічній Європі — мандрівний студент, школяр або клірик, який переходив від одного університету чи монастиря до іншого, часто створював і виконував віршовані та пісенні твори (переважно сатиричного або побутового змісту) латинською мовою.

  2. (Література) –

    Представник літературного руху XI–XIII століть, автор поезій (часто з елементами вільнодумства та критики суспільства), що належав до переважно бездоганної, мандрівної інтелектуальної спільноти.

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. вагант, р. ваганта, д. вагантові, з. ваганта, о. вагантом, м. ваганті, к. ваганте

Більше записів