Стан, коли щось (переважно органи, тканини тіла) перетворюється на кістку або стає твердим, наче кістка.
Переносно: стан повної нездатності до розвитку, змін; застиглість, заскорузлість (про думки, погляди, ставлення тощо).
-
закостенілий
1. Який став кісткою або набув твердості, жорсткості, подібної до кістки.
2. Переносно: такий, що втратив рухливість, гнучкість; закляклих, застиглий (про частини тіла).
3. Переносно: такий, що втратив здатність розвиватися, рухатися вперед; застиглий у своєму розвитку; консервативний, непоступливий (про думки, погляди, звички, установи тощо).
-
закосок
1. Невеликий кіс, невелика ділянка землі, що має форму клина або трикутника, зазвичай розташована між двома суміжними земельними ділянками, полями чи угіддями.
2. У геодезії та землевпорядкуванні — вузька смуга землі, що залишається не поділеною між сусідніми ділянками через неточність вимірювань або як регулюючий елемент межі.
-
закоснілий
1. Який уперто тримається застарілих поглядів, звичаїв або способів дії; консервативний, непоступливий, обскурант.
2. Який став звичним, постійним, глибоко вкорінився; затяжний, хронічний (про негативні явища, звички тощо).
-
закосичуватися
1. (про волосся) ставати косичками, заплітатися в коси; набувати вигляду, форми кіс.
2. (перен., розм.) ставати схожим на коси, набувати ліній або смуг, що перетинаються під кутом; розташовуватися косо, по діагоналі.
-
закосичувати
1. Надавати чомусь ознак, властивостей або вигляду, характерного для козацтва; робити козацьким за духом, стилем або зовнішністю.
2. У переносному значенні: робити щось сміливим, вільним, незалежним у дусі козацьких традицій.
-
закосичування
1. (лінгв.) Процес набуття або надання мові, тексту, вимові рис, характерних для закарпатського говору (косочини), наприклад, використання фонетичних особливостей («я» замість «а» в певних позиціях, «и» замість «е») або лексичних закарпатізмів.
2. (перен., ірон.) Навмисне надмірне, часто штучне та демонстративне, використання закарпатських мовних особливостей або регіональної ідентичності з метою створення певного іміджу, ефекту або для підкреслення свого походження.
-
закосичитися
1. (про рослини) Покритися косицями, набути вигляду косиці; стати схожим на косицю.
2. (перен., розм.) Заплутатися, ускладнитися, набути хаотичного, безладного вигляду (про волосся, нитки тощо).
-
закосичити
1. У спорті (особливо в футболі) — виконати технічний прийом, при якому м’яч після удару або пасу летить по дузі з обертанням навколо поздовжньої осі, що значно ускладнює його прийом суперником або дозволяє обійти штучну перешкоду (стінку).
2. У тенісі, гольфі та інших іграх з м’ячем — надати м’ячу закрученого обертання під час удару, що змінює його траєкторію польоту та відскок.
3. Переносно — несподівано змінити напрямок дій, думок або хід розмови; різко відхилитися від основної теми чи задуманого плану.
-
закосичений
1. (про текст, напис) Набраний або написаний з використанням шрифту, що імітує рукописний (курсив) або має нахил літер вправо.
2. (про літери, знаки) Такий, що має форму курсиву; нахилений.