закосок

1. Невеликий кіс, невелика ділянка землі, що має форму клина або трикутника, зазвичай розташована між двома суміжними земельними ділянками, полями чи угіддями.

2. У геодезії та землевпорядкуванні — вузька смуга землі, що залишається не поділеною між сусідніми ділянками через неточність вимірювань або як регулюючий елемент межі.

Приклади вживання

Відсутні

Частина мови: іменник (однина) |