Словник Української Мови
1. Дія за значенням дієслова “зникати”; перехід у стан непомітності, невидимості або припинення існування, перебування десь.
2. Фізичний або біологічний процес повного вимирання, виведення з обігу або припинення існування виду, явища, об’єкта.
3. У математиці, фізиці, хімії — стан, коли величина перетворюється на нуль або наближається до нього; аннулювання.
1. (спец.) Утворюватися, формуватися знизу, від основи чи фундаменту; набирати міцності, розвиватися від нижніх частин до верхніх (первісно про будівництво, конструкції).
2. (перен.) Виникати, розвиватися на основі чогось, мати своїм джерелом певну базу, фундамент (про ідеї, явища, процеси).
1. (спеціальне) Надавати чомусь нижньої, підлеглої позиції або статусу; розташовувати внизу, у нижній частині.
2. (у комп’ютерній термінології) В інженерії програмного забезпечення — змінювати, модифікувати або використовувати базовий, фундаментальний рівень системи, платформи або коду, часто з посиланням на низькорівневі абстракції або API.
1. (у техніці) Процес обробки нижньої частини деталі, зокрема підрізання, підточування або формування нижнього торця.
2. (у шитті, пошитті одягу) Обробка, оздоблення або укріплення нижнього краю виробу (спідниці, сукні, штанів тощо), наприклад, шляхом підшивання.
3. (переносно, рідко) Дія за значенням дієслова «знижувати»; зниження, приниження, позбавлення важливості.
1. З боку, що розташована нижче за щось, у нижній частині чогось; з нижнього боку, з низу.
2. З нижніх поверхів, з нижніх ярусів або з території, що розташована нижче за рівнем.
3. З нижчих щаблів ієрархічної структури (наприклад, від підлеглих, від масових організацій тощо).
1. Перейти в нижнє положення, опуститися, спуститися на меншу висоту.
2. Стати меншим за кількістю, обсягом, рівнем, інтенсивністю тощо; зменшитися, спасти.
3. Погіршитися за якістю, цінністю, значенням; втратити колишній рівень, статус.
4. Про голос: стати нижчим за тоном, тихішим.
1. Зробити нижчим, опустити вниз, зменшити висоту або рівень чогось.
2. Послабити, зменшити інтенсивність, силу, ступінь вияву чогось (наприклад, температуру, тиск, активність).
3. Зменшити кількісні або якісні показники, вартість, ціну, розмір чогось.
4. Погіршити, зменшити цінність, значення, авторитет, статус когось або чогось.
5. У фонетиці: вимовити звук з меншим підняттям язика до піднебіння.
1. Зібратися, зібратися докупи, зібратися в одному місці (переважно про людей).
2. Зібратися, накопичитися, скупчитися (про предмети, явища).
3. Зібратися, з’єднатися в одне ціле, об’єднатися (часто про хмари, туман).
1. Нанизати на нитку, шнур тощо (перли, бісер, ягоди та інші дрібні предмети), збираючи їх у низку.
2. Перен. Виконати швидко, одне за одним, безперервно (про дії, рухи, слова тощо), наприклад: знизати кулю за кулею, знизати акорди.
1. Технічний пристрій або механізм, призначений для зменшення (зниження) тиску, швидкості, напруги, частоти обертання, температури тощо; редуктор, понижувач.
2. У хімії та промисловості: речовина, що додається до розчину або суміші для зниження концентрації, в’язкості, активності іншого компонента або для відновлення (зниження ступеня окиснення) іншої речовини.
3. У мовознавстві: рідкісне позначення суфікса або іншого словотворчого елемента, що виражає значення зменшення, зниження якості чи інтенсивності ознаки (наприклад, суфікс -уват- у прикметниках: червонуватий).