1. До настання якоїсь події, передчасно, наперед.
2. У значенні присудкового слова, виражає передчасність дії, що відбувається раніше за іншу дію або подію.
Словник Української Мови
1. До настання якоїсь події, передчасно, наперед.
2. У значенні присудкового слова, виражає передчасність дії, що відбувається раніше за іншу дію або подію.
1. Дуже рано, надто рано, перед початком звичайного або очікуваного часу для якоїсь дії.
2. Передчасно, до настання відповідного моменту, строку.
1. (діал.) Те саме, що заранний — такий, що відбувається або зроблений рано вранці, на світанку; ранковий.
2. (діал.) Такий, що стосується ранньої пори, раннього періоду; ранній.
1. Власна назва села в Україні, розташованого в Івано-Франківській області.
1. Те саме, що заранний — такий, що відбувається або зроблений рано вранці, у ранній час.
2. Уживається як складова частина власних назв географічних об’єктів (наприклад, сіл) на Західній Україні.
1. Дуже рано, значно раніше від звичайного або очікуваного часу; зрання.
2. Завчасно, наперед, до настання якоїсь події або строку.
1. (розмовне) Дуже рано, зранку, на світанку; у ранній час доби.
2. (переносне) Завчасно, заздалегідь, передчасно (про дії, вчинки тощо).
Точно в цей момент, саме тепер, без найменшої відстрочки.
1. У той самий час, одночасно, водночас.
2. Разом, спільно, спільними зусиллями.
3. (У присудку) Як наслідок, у результаті, через це.
1. Властивість інфекційних хвороб передаватися від хворого організму до здорового; контагіозність.
2. Переносне значення: властивість почуттів, настрою, ідей тощо швидко передаватися іншим людям; сприйнятливість до такого впливу.