Словник Української Мови
1. Дія за значенням дієслова “збагачувати”; процес набуття багатства, матеріальних цінностей або збільшення їх обсягу.
2. Підвищення якості, цінності або ефективності чогось шляхом додавання нових елементів, властивостей або знань (наприклад, збагачення руди, збагачення мови, збагачення досвіду).
3. Результат такої дії — набуті матеріальні блага, духовні цінності або якісні покращення.
1. Такий, що містить підвищену кількість корисних речовин, вітамінів, мінералів тощо (про продукти харчування).
2. Такий, що став багатшим за рахунок додавання якихось елементів, покращення якості або збільшення сили, інтенсивності (про матеріали, суміші, речовини).
3. У ядерній фізиці та технології: такий, що містить підвищений відсоток ізотопу, що розщеплюється (наприклад, уран-235).
1. Набути великих матеріальних цінностей, стати багатим; розбагатіти.
2. Отримати приріст, додаток чогось, стати багатшим на щось (у переносному значенні): набути нових знань, досвіду, якостей тощо.
3. Стати багатшим за вмістом, змістом, насиченим; удосконалитися, покращитися (про мову, твір, культуру тощо).
1. Стати багатим, набути великих матеріальних цінностей, капіталу; розбагатіти.
2. Отримати прибуток, дохід від чогось; покращити своє матеріальне становище.
3. Перен. Набути внутрішніх цінностей, стати духовно чи інтелектуально багатшим; поповнити знання, досвід, враження тощо.
4. Перен. Стати якіснішим, повнішим, різноманітнішим; поповнитися чимсь цінним (про мову, творчість, зміст тощо).
1. Набути великих матеріальних цінностей, стати багатим; розбагатіти.
2. Стати багатшим у розумовому, духовному або культурному плані; набути нових знань, досвіду, вражень.
3. (у хімії, металургії та ін.) Підвищити вміст корисного компонента (руди, металу, газу тощо) в результаті спеціальної обробки.
1. Збільшити кількість, обсяг або вартість чогось, додавши щось цінне; накопичити багатство або ресурси.
2. Покращити якість, зміст або цінність чогось, додавши нові елементи, властивості або знання.
3. У хімії, металургії — підвищити вміст корисного компонента (корисної речовини, металу) в сировині або суміші шляхом видалення пустої породи або домішок.
4. У ядерній техніці — збільшити відсотковий вміст ізотопу, що розщеплюється, в речовині (наприклад, збагатити уран).
1. Стосовний до міста Збараж або його мешканців; властивий Збаражу або його жителям; такий, що походить із Збаража.
2. Стосовний до Збаразького району Тернопільської області або його мешканців; властивий цій території або її населенню; такий, що походить із цієї місцевості.
1. Ставати меншим у кількості, обсязі, силі, інтенсивності тощо; зменшуватися, спадати.
2. Розм. Втрачати вагу, худнути.
1. Робити меншим, слабшим, зменшувати інтенсивність, силу або ступінь чогось; пом’якшувати.
2. Зменшувати кількість, обсяг або вартість чогось; урізувати, знижувати.
3. Розбавляти, додавати рідину до чогось густого або концентрованого, роблячи менш насиченим.
Позбавлений чогось, позбавлений якоїсь властивості, якості або стану.
Той, що втратив щось, перестав мати щось.